Британська Наталія Натанівна

Старший викладач, доцент

Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця

Підлісний Олег Анатолійович

магістр спеціальності адміністрування податків і платежів

Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця

Скришевський Ілля Васильович

магістр спеціальності адміністрування податків і платежів

Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця

Слободянюк Олександр Володимирович

магістр спеціальності адміністрування податків і платежів

Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця

  Анотація: У статті розглянуто   теоретичні положення податкового регулювання суб’єктів малого бізнесу та його податкове регулювання в Україні.

  Ключові слова: економіка підприємства, податкове регулювання, оподаткування,   фінанси.

  Розбудова ринкової економіки в Україні, її соціальна орієнтація передбачає формування ринкового середовища з притаманною йому системою фінансових важелів, провідну роль серед яких відіграє податкова система. Формування ефективно діючих ринкових механізмів, здатних забезпечити стале економічне зростання, потребує впливу державних інституцій на макро- та мікроекономічні відтворювальні процеси. Визначальною умовою створення ефективної системи державного регулювання економіки є наукове обґрунтування концептуальних засад податкової політики, яка повинна формуватися на відповідній методологічній основі, що дасть можливість гармонізувати відносини та реалізувати економічні інтереси держави й платників податків. 

  Одним із пріоритетних напрямів здійснення фіскально-економічної політики на сучасному етапі слід вважати стимулювання розвитку малого бізнесу, становлення якого є закономірним результатом і складовою ринкової трансформації економіки України. Позитивні результати розвитку малого підприємництва в країнах, які пройшли реформування економічних систем, свідчать, що воно є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами й послугами. Малі підприємства за певних умов і за підтримки з боку держави – потенційно інноваційні, гнучкі та ефективні з витратної точки зору, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень. 

  Фінансова політика держави в умовах ринкового середовища головним чином ґрунтується на системі фінансових важелів та стимулів, серед яких провідне місце займають податки, збори, інші обов’язкові платежі суб’єктів підприємництва, домогосподарств, інших категорій платників до бюджету та цільових фондів загальнодержавного значення. Основним джерелом державних доходів виступають податкові платежі як соціально-економічне явище. Вони справляють відповідний (в інтересах суспільства) вплив на стан економічного розвитку в цілому та окремих його складових у розрізі господарських сегментів зокрема та забезпечують реалізацію соціальних гарантій населенню країни.

  Зазначимо, що розвиток теорій оподаткування відбувався еволюційно та в контексті демократизації суспільних правовідносин і піднесення на якісно новий рівень розвитку процесу державотворення. Діалектика наукової думки щодо системних принципів існування держави, її засадничих інституційних основ та основних функцій дозволила окреслити сутність її фінансового господарства, підґрунтям якої є фінансові ресурси. У ХХ ст. фінансова наука набула рис самостійної галузі, тоді ж, ґрунтуючись на неокласичній теорії правової держави, було виокремлено такі складові її фінансового господарства, як державні доходи, фінансові ресурси та доходи бюджетів[2].

  В цьому плані на увагу заслуговують узагальнення, зроблені С. Юрієм: “Найоб’ємніше з них – фінансові ресурси держави. До них належать, крім державних доходів і доходів бюджетів держави, і заощадження населення в державних банках, і кошти населення, які були отримані завдяки продажу облігацій державних позик, і фінансові ресурси державних підприємств, установ та організацій. Державні доходи є власністю держави на відміну від фінансових ресурсів держави, без будь-яких умов і зобов’язань щодо суб’єктів держави” 

  Своєю чергою, доходи державного бюджету та бюджетів територіальних утворень є частиною державних доходів, які акумулюються на бюджетних рахунках Державного казначейства у вигляді податків, неподаткових надходжень, доходів від операцій із капіталом, офіційних трансфертів, цільових надходжень до спеціального фонду бюджету. Варто зазначити, що в ринкових умовах господарювання дохідна частина бюджету держави формується, в основному, в результаті податкової форми її фінансової взаємодії із суб’єктами.

  Що стосується теорії податкових фінансів, то вона має багатовікову історію, а стрижневим моментом її розвитку є обов’язкова орієнтація на фундаментальну податкову концепцію, яка може коригуватися в залежності від завдань, що постають перед державою в той чи інший історичний період. Зазначена теорія має включати модель впливу економічних ефектів оподаткування на результати господарювання, характер, обсяги та векторну спрямованість інвестиційної діяльності, загальний баланс попиту, пропозиції, особистого споживання та купівельної спроможності населення. Вказані нами критерії оптимального оподаткування стали результатом тривалих наукових досліджень та прикладних заходів у фінансовому господарстві держав. 

  Вагомий внесок у дослідження місця і ролі підприємництва в забезпеченні економічного зростання, його фінансової підтримки та оподаткування зробили такі вчені: В. Апопій, В. Андрущенко, Г. Башнянин, В. Базилевич, Л.  Баластрик, А. Бекаревич, М. Білик, О. Василик, Т. Васильців, М. Вірт, В. Вітлінський, І. Грицаєнко, О. Десятнюк, В. Єлейко, В. Загорський, Ю. Іванова, О. Іляш, Б. Кармазин, С. Каламбет, О. Квасовський, О. Кириленко, А. Крисоватий, О. Кундицький, І. Лютий, Ю. Ляшенко, Б. Мізюк, В. Опарін, К. Павлюк, А. Пислиця, Т. Піхняк, В. Полозенко, М. Романюк, Б. Семак, В. Суторміна, О. Солдатенков, В. Скіцько, О. Тимченко, В. Федосова, С. Юрій та ін.

  Водночас сучасна практика податкового регулювання вимагає комплексного дослідження фіскальних відносин, що виникають між державою і суб’єктами малого підприємництва з приводу застосування різних схем оподаткування – загальної та спрощеної, визначення впливу різних податкових механізмів на підприємницьку активність, формування стратегічної податкової політики на засадах фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості.

Література:

1. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень / Щомісячний моніторинг основних індикаторів бюджетної та банківської систем України [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/.

2. Клепанчук О. Ю. Податкове планування в системі управління Фінансово-господарською діяльністю суб’єктів малого бізнесу, його суть, складові елементи та методи  О. Ю.Клепанчук //Вісник Львівської Комерційної Академіі: Збірних наукових праць. Серія економічна – 2016. – Вип.