Тихоненко Євгенія Іванівна
асистент
Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця
Барчишена Тетяна Дмитрівна
магістр спеціальності адміністрування податків і платежів
Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця
Нікіфорук Микола Миколайович
магістр спеціальності адміністрування податків і платежів
Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця
Троценко Андрей Олександрович
магістр спеціальності адміністрування податків і платежів
Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва, м. Вінниця
Анотація: У статті розглянуто практичні аспекти формування та функціонування системи бухгалтерського обліку і контролю в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах.
Ключові слова: Облік і аудит, кооператив, фінансовий контроль, податки.
У сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки питання сервісної та інфраструктурної підтримки розвитку аграрного бізнесу на селі набувають дедалі більшої актуальності. Одними із найдієвіших та найпоширеніших інструментів, що здатні об’єднати цілі та зусилля домогосподарств, підприємців і підприємств аграрної сфери в частині забезпечення якісної підтримки ефективного провадження процесів виробництва сільськогосподарської продукції, є сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (далі – СОК).
Проте на сьогодні розвиток вітчизняної сільськогосподарської обслуговуючої кооперації гальмується низкою негативних факторів. Окрім питань, пов’язаних із небажанням селян об’єднуватися у кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не розвиваються внаслідок наявності проблем, спричинених нечіткістю їхнього правового статусу, несприятливими податковими умовами функціонування, які на етапі становлення обслуговуючої кооперації мали б більшою мірою реалізовувати стимулюючу, а не фіскальну функцію податків, а також недосконалістю обліково-інформаційного забезпечення реалізації державної політики щодо розбудови СОК.
У таких умовах значно підвищується роль бухгалтерського обліку як важливої функції управління сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами та одного з ключових механізмів подолання упередженого ставлення селян і аграрних підприємців до цієї форми самоорганізації населення. Враховуючи «власницькі» настрої індивідуальних господарів на селі, бухгалтерський облік у СОК повинен виконувати максимально широку місію – забезпечувати довіру, порозуміння, керованість і прозорість при наданні послуг кооперативами своїм членам, впевненість у вигоді від економії витрат на вартість отриманих послуг та в одержанні додаткових доходів від збуту сільськогосподарської продукції за більш вигідними цінами, ніж ті, які пропонуються іншими суб’єктами господарювання.[1]
Дослідженню порядку організації обліку та формування облікової політики господарюючих суб’єктів присвятили свої праці багато відомих вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема М. Білуха, П. Гарасим, М. Дем’яненко, В. Жук, В. Завгородній, А. Загородній, С. Зеленко, Т. Камінська, Г. Кірейцев, А. Кузьмінський, Р. Корінець, В. Лангазова, В. Лень, М. Малік, В. Метелиця, В. Оленко, В. Пархоменко, А. Пилипенко, М. Пушкар, П. Саблук, В. Сопко, П. Хомин, О. Шмігель та ін. Серед зарубіжних науковців варто виділити розробки Б. Андерсона, Д. Бейтмена, Д. Вурхіса, В. Гроскопфа, М. Дігбі, М. Лайнхема, Р. Оуена, Ф. Райффайзена, М. Туган-Барановського, О. Чаянова.
Однак роботи цих авторів носять узагальнений характер, а питання удосконалення бухгалтерського обліку та контролю діяльності СОК здебільшого залишаються поза увагою. В умовах недосконалості законодавчої та нормативної бази діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів теоретико-методологічні та організаційно-методичні аспекти бухгалтерського обліку та контролю отримали недостатній розвиток. У зв’язку з цим посилюється роль і потреба у наукових дослідженнях у галузі обліку та контролю діяльності цих господарюючих структур.
Актуальними є питання поглиблення теоретичних засад бухгалтерського обліку та контролю діяльності СОК у частині змістовного наповнення сутності предмета та об’єктів бухгалтерського обліку і контролю в цих суб’єктах. Також існує необхідність розробки документального забезпечення облікового процесу в частині удосконалення первинних документів, пов’язаних із пайовими взаємовідносинами, наданням послуг та формуванням результатів діяльності. Недостатньо розробленими залишаються концептуальні підходи до побудови облікової політики СОК.
В реаліях сьогодення важлива роль у розвитку українського економічного устрою відводиться реформуванню економіки сільського господарства як однієї з базових галузей, що забезпечує національну продовольчу безпеку, генерує робочі місця в складних умовах економічної кризи та виступає фактором стабілізації фінансової стійкості держави в цілому.
Вирішення цієї проблеми можливе у двох напрямках: шляхом розвитку агропромислових структур, підтримуваних великим капіталом, і шляхом розвитку системи малих форм господарювання в аграрному секторі економіки.
До малих форм господарювання відносять особисті підсобні господарства, селянські (фермерські) господарства, сільськогосподарські підприємства з середньою чисельністю працівників не більше 50 осіб, у яких дохід від провадження всіх видів діяльності не перевищує 500000 євро за середньорічним курсом НБУ, а також створювані як індивідуальними сільськогосподарськими виробниками, так і сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК).
Членство в кооперативах практично не має обмежень ані щодо резидентного статусу, ані щодо юридичного. Це означає, що громадяни іноземних країн та особи без громадянства мають таке ж право на участь у кооперативах, як і громадяни України, а юридичні особи користуються тими ж правами та мають такі ж обов’язки щодо участі в господарській діяльності кооперативу, як і фізичні особи – члени. Але при цьому спільними знаменниками умов членства в кооперативі є факт внесення вступного внеску та паю у розмірах, визначених статутом кооперативу, дотримання вимог статуту, а спільним правом є право ухвального голосу. При цьому кооператив приймає на себе зобов’язання щодо ведення персоніфікованого обліку своїх індивідуальних та корпоративних членів з видачею кожному з них документа, який посвідчує їхнє членство.
І хоча специфіка ринкових відносин передбачає необхідність у існуванні таких форм господарювання, як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (оскільки подібна практика є досить поширеною в розвинених країнах, і вона себе виправдовує), побудова кооперативного руху в Україні визначається широким нерозумінням кооператорами принципів та особливостей організації діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Література:
1. Зеленко, С. В. Обліково-аналітичне забезпечення управління сільськогосподарських підприємств [Текст] / С. В. Зеленко // Економічний простір : Збірник наукових праць. – 2013. – № 80.
2. Камінська, Т. Г. Модель оптимізації оподаткування сільськогосподарських кооперативів [Текст] / Т. Г. Камінська, О. В. Ільчак, Н. Б. Дворнік // Облік і фінанси. – 2016. – № 3(73).
