УДК 632. 5: 633.854.78
Гаврилюк Олександр Васильович
Асистент кафедри біології Луганського
Національного університету
імені Тараса Шевченка
м. Старобільськ, Україна
Наведено результати моніторингу бур’янів в посівах соняшнику, встановлено їх видовий склад їх та умови зростання. Контроль забур’яненості необхідно проводити враховуючи тип засмічення та умови конкретного поля.
Ключові слова: бур’яни, соняшник, види.
Приведены результаты мониторинга сорняков в посевах подсолнечника, установлены их видовой состав и условия произрастания. Контроль засоренности необходимо проводить учитывая тип засорения и условия конкретного поля.
Ключевые слова: сорняки, подсолнечник, виды.
Results over of monitoring ofweed sarebroughtin sowing of sunflower, their specific composition and sprouting terms areset. Control of impurit must be conducted taking into account the type of obstruction and condition of the concrete field.
Keywords: weeds, sunflower, kinds.
Бур'яни були і залишаються фактором, який заважає соняшнику реалізувати його генетичний потенціал урожайності. Для успішного вирішення питання контролювання стану забур'яненості в посівах цієї культури важливо знати видовий склад даної групи шкідливих організмів в конкретних зонах країни [1 – 3].
Видовий склад сегетальної рослинності досить різноманітний, але відчутних збитків сільськогосподарським культурам завдає незначна кількість видів [4].
Відомо, що соняшник, особливо на початку росту, за своїми біологічними особливостями слабо протистоїть бур’янам. Навіть незначна кількість бур’янів в рядках приводить до зниження врожаю. Агротехнічні прийоми (до сходове і післясходове боронування, міжрядні обробітки) не завжди забезпечують повне знищення бур’янів. Особливо це відчутно в наш час, коли відбувається збільшення засміченості посівів та проявляється видова перебудова агроценозу з боку насичення бур’янами. [5].
На забур’янених посівах соняшнику в насінні вміст олії зменшувався на 1,2 %, а в зерні гірчиці – на 2,0 %. Вміст цукру в качанах капусти був меншим порівняно з чистими від бур’янів посівами на 1,8 %, а сухих речовин – на 3,2 % [6].
В умовах Лівобережного Степу України соняшник є однією з найбільш рентабельних сільськогосподарських культур, за остання 10- 15 років посівні площі під ним суттєво збільшилися. А проблема засмічення бур’янами посівів соняшнику залишається не вирішеною. Оскільки, здебільшого аграрії акцентують свою увагу на контролі за кількома найбільш агресивними видами на даному полі і не переймаються присутністю і біологічними особливостями інших видів бур’янів, що з часом дає можливість останнім зайняти вільні ніші в агрофітоценозах і домінувати.
Протягом 2016 року нами було проведено обстеження агрофітоценозів соняшнику з метою встановлення видового спектру бур’янового компоненту, що зростає в його посівах. Маршрутні обстеження агрофітоценозів з подальшим визначенням бур’янів проводили за загальноприйнятими методиками [7-11].
В посівах соняшника зростали такі дводольні бур’яни – Lapullasquarrosa, Chenopodium album L., Ambrosia artemisifolia L., Lactuca tatarica L., Senecio vulgaris L., Sp. Pl., Galium aparine L., Solanum nigrum L., однодольні – Setaria viridis (L.) Beauv, Echinocloa crus-galli(L.) P.Beauv.), Elytrigia repens (L.) Nevski.
Серед багаторічних видів найчастіше в усіх агрофітоценозах траплялися Euphorbia agrarian L., Lactuca tatarica L, Sonchys arvensis L., Eryngiym planum L., Anchusa italic Retz., Ajuga pseudochia Schreb їх максимальна чисельність сягала до 89 шт./ м.
В агрофітоценозах де не застосовували гербіциди переважав малорічно- багаторічний тип засмічення з домінванням таких видів бур’янів Lactuca tatarica L. Sonchys arvensis, Xanthium strumarium L., ChenopodiumalbumL., Setariaviridis (L.) Beauv, Sinapis arvensis L., Poligonum aviculare L., Avena fatua (L.) Beauv, тощо.
Загалом в агрофітоценозах соняшнику нами було виявлено 68 видів бур’янів, з них 49 – малорічних та 19 – багаторічних.
Отже, результати попередніх обстежень агрофітоценозів соняшнику в умовах Лівобережного Степу України свідчать про насиченість посівів видами бур’янів, які відрізняються за біологічними показниками, тому й заходу контролю їх необхідно обирати спираючись на фітосанітарну ситуацію конкретного поля та переважаючого типу засмічення.
Література
1. Скурятин Н. Е., Груздо А. Н. Влияние смеси трефлана и прометрина на засоренность посевов и урожайность подсолнечника // Масличные культуры, 1986, № 2. – С. 23 – 24.
2. Зуза В. С. Эффективность различных технологий возделывания подсолнечника // Технические культуры, 1992, № 1. – С. 7 – 10. 3. Милованова
З. Г., Колесникова Е. И., Паталаха Л. М. Эффективность гербицидов на подсолнечнике // Защита и карантин растений. – 2006, № 3. – С. 30.
4. Соломаха Т. Д. Спектри синтаксонів сегетальної рослинності Лівобережного Лісостепу України / Т. Д. Соломаха // Український ботанічний журнал. – 1988. – №4. – С. 34 – 39.
5. Рослинництво. За ред. О. І. Зінченка. – К.: Аграрнаосвіта, 2001. – С. 109.
6. Державин В.М. и др. Засоренность полей и задача комплексной борьбы с сорняками / В. М. Державин и др. // Земледелие.– 1984. – №2. – С. 45 – 47.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта /Б. А. Доспехов. – М.:Колос, 1979
8 Верещагин Л.Н. Атлас травянистых растений / Л. Н. Верещагин/ К.: Юнивест-Маркетинг, 2000. – 352 с.
9. Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах / О. О. Іващенко. – К.: Світ, 2001.– 235 с.
10. Доброчаева Д. Н.ОпределительвысшихрастенийУкраины/Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. - Киев: Фитосоциоцентр, 1999. - 471с.
11. Гудзь В. П. Землеробство / В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик— К.: Центр учбової літератури, 2010. — 464 с.
