УДК 633.084.2
Гаврилюк Юлія Володимирівна
Ст. викладач к. с.- г. н. кафедри біології Луганського
Національного університету імені Тараса Шевченка
м. Старобільськ, Україна
Назарько Елла Іванівна
Магістрант кафедри біології Луганського
Національного університету імені Тараса Шевченка
м. Старобільськ, Україна
Посилення антропологічного впливу на природні фітоценози призводить, з одного боку, до збіднення видового складу регіональних флор, з іншого – до засилля та натуралізації неаборигенних (адвентивних) видів рослин. Території, які трансформували люди, стали основою для їх вторгнення, звідки вони все частіше проникають у напів-природні та природні фітоценози, створюючи загрозу існуванню окремих видів або навіть нормальному функціонуванню окремих екосистем [1].
Знання видового складу адвентивної фракції флори, біологічні і ценотичні особливості цих видів, міграційні можливості та встановлення здатності видів натуралізуватися до нових умов дадуть можливість установити тенденції розвитку досліджуваної флори, зв’язку її з іншими флорами, а також установити наслідки загального процесу антропічнної трансформації регіональної флори. Окрім того, вивчення й аналіз адвентивного ядра флори певного регіону має і практичне значення [2].
Оскільки останнім часом спостерігається суттєве підвищення попиту населення на лікарські засоби, особливо, якщо вони виготовлені на основі лікарської рослинної сировини з’явилася потреба визначити видовий склад саме адвентивних лікарських рослин, з метою подальшого встановлення місць їх походження та особливостей умов зростання.
Основну сировинну базу в Україні становлять дикорослі лікарські рослини, що культивуються та імпортована рослинна сировина. Лікарські культури стали привабливими через відносно високу закупівельну ціну і мають тривалий термін зберігання лікарської сировини [3].
На основі польових досліджень, проведених протягом 2016 - 2017 рр. та доповнених матеріалами гербарного фонду кафедри біології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ).
Дослідження проводили протягом вегетаційного періоду, використовуючи загальноприйняті методи флористичних досліджень: польові (експедиційно-маршрутні обстеження, напівстаціонарні), камеральні - обробка гербарного матеріалу, методи математичної статистики [4 - 6].
За попередніми даними в фітоценозах Луганської області було виявлено 96 адвентивних види лікарських, що належать до 2 відділів, 47 родин, 72 родів. Найбільшу кількість видів становлять родини Brassicaceae (12 видів) та Asteraceae (9 видів).
Однорічні види родини Brassicaceae, такі як Thlapsi perfoliatum L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Chorispora tenella (Pall.) DC., Sisymbrium оfficinale (L.) Scop, Brassica juncea(L.) Czern зростали не тільки в природних фітоценозах, а на узбіччях доріг, в захисних лісових смугах, на полях – як бур’яни, в паркових зонах та присадибних ділянках. Тоді як багаторічник - Cardaria draba (L.) Desv, в більшості антропогенно порушених фітоценозів був типовим бур’яном, а в природних рослинних угрупованнях зростав переважно по краях лісових та степових фітоценозів.
Лікарська адвентивна флора родини Asteraceae була представлена такими видами: Matricaria perforata Merat., Centaurea cyanus L., Artemisia absinthium L., Chamomilla suaveolens (Pursh.) Rydb., Galinsoga parviflora Cav., Chamomilla recutita (L.) Rauschert, Tragopogon major Jaca, Cichorium intybus L., виявлено з різним ступенем поширення в степах, садах, по берегам водоймі, в чагарниках, на луках. Але слід зазначити, що більшість з цих видів виявлено в агрофітоценозах, як небажаний компонент культурних рослинних угруповань.
Невеликими популяціями відзначилися такі лікарські рослини Hyoscyamus niger L., Datura stramonium L., Solanum nigrum L., Oenothera biennis L., Medicago lupulina L., Malva sylvestris L., Lamium album L., Saponaria officinalis L., Myosotis arvensis L. Will, Ferulago galbanifera (Mill) Koch, Aegopodium podagraria L., Poterium sanguisorba L., Impatiens parviflora DC, Polygonum hygropiper L., Viola tricolor L.
Як бур’яни в агорофітоценозах, захисних лісових смугах, в паркових зонах виявлено такі адвентивні лікарські рослини: Facopyrum tataricum Gaertn, Echinochloa crisgalli Beauv., Lappula squarrosa (Rtz) Dumort, Reseda lutea L., Amaranthus retroflexus L., Centaurea cyanus L., Echium vulgare L., Nonea pulla (L.) Dc.
Отже, результати проведених досліджень показали, по-перше, що значна кількість лікарських рослин, які є вже типовими для нашого регіону і широко застосовуються як в народній, так і традиційній медицині являються частиною занесеної флори з інших країн та континентів, по – друге, що значна частина цих лікарських рослин можуть бути не тільки корисними – а й навпаки, вони перетворилися на небажаний, важко стримуваний досить агресивний компонент культурних угруповань – нові бур’яни, контроль за якими ще потребує детального вивчення, оскільки на відміну від аборигенних видів рослин не всі адвентивні мають природних біологічних ворогів.
На основі вище викладеного, вважаємо за станом популяцій та шляхами поширення адвентивних лікарських рослин необхідно постійно проводити моніторинг місцевості, як з метою збереження лікарських рослин, так і з метою уникнення захоплення деякими з них, як культурних так і природних рослинних угруповань, бо в іншому випадку є ризик появи нових важко контрольованих видів бур’янів на полях і витіснення місцевої флори регіону з подальшим зникненням окремих видів .
Література
1. Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В. В. Протопопова ; [отв. ред. Д. Н. Доброчаева]. – К. : Наук. думка, 1991. – 204 с.
2. Ткач Є. Д. Таксономічно – типологічний аналіз адвентивної фракції флори напівприродних фітоценозів агроландшафтів центрального лісостепу // Науковий вісник НУБіП серія:біологія, біотехнологія, екологія. – 2016.- № 234.
3. Калініна М. А. До питання вирощування лікарських рослин в особистих селянських господарствах / М. А. Калініна, Л. М. Сивоглаз, Т. Л. Шевченко //Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських та ефіроолійних культур . Мат II Всеукраїнської науково- практичної конференції молодих вчених. – Березоточа, 2015. –С. 159- 161.
4. Определитель высших растений Украины / [отв. ред. Ю. Н. Прокудин]. – К. : Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.
5. Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclature checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk ; [red. S. L. Mosyakin]. – Kyiv, 1999. – XXIV - 345 p.
6. Методичні рекомендації з агроекологічного моніторингу селітебних територій / за ред. Н. А. Макаренко. – К., 2005. – 54 с.
