Мормуль Микола Федорович,
доцент, кандидат технічних наук
Університет митної справи та фінансів,
Україна, м. Дніпро
Щитов Дмитро Миколайович,
кандидат економічних наук,
директор ПП Щитов Д. М., Україна, м. Дніпро
Для підвищення економічного потенціалу держави в умовах економічної нестабільності, яка характерна для ринкової економіки, є прийняття науково-обгрунтованих управлінських рішень з покращення діяльності суб’єктів господарювання. Невизначеність результатів господарської діяльності призводить до виникнення підприємницьких ризиків. Прийняття господарських рішень в умовах ризику залежить від комплексного якісного і кількісного аналізу степеня ризику підприємства. Необхідний системний підхід до аналізу ризику підприємства, який передбачає всебічне вивчення підприємства та середовища його функціонування як джерела ризику; аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів ризику; побудову й аналіз ланцюга розвитку подій по впливу різних факторів; визначення показників оцінки рівня ризику; встановлення механізмів взаємозв’язку показників і факторів ризику.
Ризик – об’єктивно-суб’єктивна категорія, пов’язана з подоланням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неминучого вибору, яка відображає ступінь досягнення суб’єктом очікуваного результату. При дослідженні ризику необхідно виконати наступну послідовність дій: виділити об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на конкретний вид ризику; зробити аналіз виявлених факторів; оцінити можливість того або іншого проекту з урахуванням різних видів ризику; встановити допустиму верхню межу рівня ризику; забезпечити заходи зниження ризику. Застосовують як якісний, так і кількісний аналіз ризику. Якісний аналіз має на меті визначити чинники й зони ризику та провести ідентифікацію можливих ризиків. Кількісний аналіз покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому. Розглядають два основних параметри оцінювання ступеня ризику: ймовірність появи втрат і величину втрат. На ступінь ризику впливають через формування та реалізацію стратегії, через створення механізму управління ризиками – ризик-менеджменту. Основними напрямами впливу та методами регулювання ступеня ризику виступають: уникнення ризику, компенсація ризику, збереження ризику, передача ризику, зниження ризику.
Актуальною задачею дослідження ризику є застосування методів кількісного аналізу ступеня ризику, зокрема використання системи показників на базі статистичного методу та практичне застосування комплексної кількісної оцінки ризику з визначенням його типу. Проведена систематизація системи показників кількісної оцінки підприємницьких ризиків на базі статистичного методу, які складаються з абсолютних та відносних величин варіації. Наведена методика побудови інтервальної оцінки ефективності кожної стратегії та визначення типу ризику кожної з них за різними методами.
Для ефективного вибору кращої стратегії за системою статистичних показників ризику запропоновано використання методики багатокритеріальної оцінки альтернатив. Критеріями ефективності являються кількісні показники варіації. Обчислюються значення усіх критеріїв для кожної з альтернатив. Наводяться наступні види нормалізації: абсолютна, відносна та природна. Робиться природна нормалізація критеріїв ефективності з врахуванням типу екстремуму критеріїв з метою їх зведення до єдиного безрозмірного масштабу виміру. Запропоновано п’ять методів згортки критеріїв до єдиного інтегрального показника: метод рівномірної оптимальності, метод справедливого компромісу, метод вагової згортки критеріїв, метод ідеальної точки (гарантованого результату або рівномірного стиснення), метод досягання недосяжного результату і методика вибору найкращої альтернативи (стратегії). Наводиться реалізація приведеної методики аналізу та оцінки ризику для наступної практичної задачі.
Банк розглядає інвестиції в проекти, аналізуючи їх бізнес-плани. Альтернативні варіанти вкладень задано певними стратегіями. Стани зовнішньоекономічних умов, які впливатимуть на показники ефективності кожної i-ї стратегії, мають певні ймовірності настання qj . Наводяться прибутки (виграші) αij за реалізації кожної стратегії Ai та ймовірності станів зовнішньоекономічних умов Bj. Досліджено: ефективність кожної стратегії, ризикованість кожної стратегії на основі показників варіації, зроблена інтервальна оцінка ефективності кожної стратегії та визначено тип ризику кожної з них, вибрана найкраща альтернатива за допомогою методики багатокритеріальної оцінки альтернатив, зроблені висновки щодо інвестицій банку у проекти [1-3].
Оцінювання господарського ризику передбачає необхідність побудови кривої ризику – кривої розподілу ймовірностей виникнення визначеного рівня збитку/прибутку (це складна задача, тому часто оцінюють ризик за кількісними показниками). Процес побудови кривої ризику включає наступні етапи: 1) встановлення зон ризику, в рамках яких збитки не перевищують певного рівня, 2) визначення залежності збитків від їх рівня, 3) побудова типової кривої розподілу ймовірностей отримання визначеного рівня прибутку, 4) побудова кривої ризику на основі кривої ймовірностей отримання певного рівня прибутку та зон ризику. Абсолютні та відносні статистичні показники повинні використовуватись системно, а вибір методу багатокритеріальної оцінки альтернатив залежить від конкретної моделі.
Методику багатокритеріальної оцінки кількісного аналізу підприємницьких ризиків було реалізовано за допомогою комплексу програм мовою С++. Дану методику та розроблений програмний комплекс можна ефективно використовувати для аналізу, оцінки та управління ризиком при прийнятті ефективних управлінських рішень у різних сферах економічної діяльності [4].
Необхідна подальша розробка концепції системи кількісних показників степені ризику, яка б давала можливість адекватно відобразити його багатогранність і неоднозначність, використання апарату багатокритеріальної оптимізації з метою вибору найкращої альтернативи, реалізації наведеної методики для практичних задач, побудову та адекватне використання економіко-математичних методів і моделей ризику, складання програмних комплексів оцінки, аналізу та управління ризиком для прийняття ефективних управлінських рішень у різних сферах діяльності.
Література
1. Мормуль М. Ф., Щитов О. М., Щитов Д. М., Буланова Н. С. Количественный анализ предпринимательских рисков статистическим методом // Научно-теоретический и практический журнал “Современный научный вестник”. Серия: Экономические науки. Педагогические науки. Психология и социология. № 12 (124) – Белгород: Руснаучкнига, 2012. – С. 67–81.
2. Мормуль М. Ф., Щитов О. М., Щитов Д. М., Буланова Н. С. Многокритериальная оценка количественного анализа предпринимательских рисков // Научно-теоретический и практический журнал “Уральский научный вестник”. Серия: Экономические науки. Педагогические науки. Право. Медицина. Химия и химические технологии. География и геология. Технические науки. № 8 (44) – Казахстан: ЖШС:“Уралнаучкнига”, 2012. – С. 21–34.
3. Мормуль М. Ф., Щитов О. М., Щитов Д. М. Многокритериальная оптимизация и анализ альтернатив // Научно-теоретический и практический журнал “Современный научный вестник”. Серия: Экономические науки. № 23 (162) – Белгород: Руснаучкнига, 2013. – С. 76–89.
4. Мормуль М. Ф., Бідніченко О. О. Програмний комплекс кількісного аналізу підприємницьких ризиків статистичним методом // Актуальні проблеми розвитку інформаційних та транспортно-митних технологій у митній справі, зовнішньоекономічній діяльності та управління перевезеннями: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2014. – С. 21-23.
