Капуловський В.С.
студент
Київський національний університет технологій та дизайну
Україна, м. Київ
Анотація. У даній статті розглядаються історичний досвід використання мультиекспозіції, її виникнення та формування в кіно та фотомистецтві. Дослідження багатократної експозиції як художнього прийому, її психологічне значення та вплив на глядача, що допоможе знайти нові рішення в художній подачі фото-відео монтажу.
Ключові слова. Мультиекспозиція, багатократна експозиція, відео монтаж, кінематограф
Проаналізувати практичне використання художнього прийому мультиекспозиції
Мета дослідження. Проаналізувати практичне використання художнього прийому мультиекспозиції. Психологічне та драматургічне значення художнього прийому мультиекспозиції, розбір історії її появи і практичне використання у фото та відео монтажі.
Розширити межі дослідження предмету вивчення шляхом аналізу і узагальнення минулого досвіду використання мультиекспозиції. Комплексний підхід до мультиекспозиції як вираженого рушійного художнього прийому в драматургії.
Результати дослідження. Мультиекспозиція або багатократна експозиція - спеціальний прийом у фотографії і кінематографі, який полягає в тому, що один і той же кадр фотоматеріалу експонується кілька разів. Прийом використовується як один із методів хромофотографії, або в якості творчого прийому в фото і кіномистецтві. В останньому випадку мультиекспозиція дозволяє поєднати в одному кадрі кілька об'єктів і дій, в реальності розташованих в різних місцях і які відбуваються в різний час. Такі прийоми комбінованої кінозйомки, як каше, блукаюча маска, і монтажний перехід «наплив» при оптичній технології кіновиробництва, засновані на мультиекспозиції. При цьому кіноплівка проходить через кінознімальний апарат два і більше разів, отримуючи кілька експозицій. Вважається, що багатократна експозиція була винайдена у 1896 році, Жоржем Мельєсом - один і той самий кадр було помилково експоновано двічі.[2] Найпростіший спосіб отримання багаторазової експозиції, який використовувався в хромофотографії Жюлем Маре, полягав у висвітленні рухомого об'єкту зйомки імпульсним джерелом світла, з чого випливала нова функція цього прийому - збільшення динаміки і показуглядачу більшої кількості руху та інформації про об’єкт.
При детальному пошуку та історичному огляді використання цього художнього прийому не можна не помітити, що він зовсім не набув частого використання .
Але не дивлячись на це, все ж, цей прийом використовувався у декількох авторських стрічках відомих режисерів, більшість з яких мали пряме відношення до течії сюрреалізму і жили в час народження і набуття його розвитку.
Яскравим прикладом коллажування кадрів у відеомонтажі може послужити спільна робота Альфреда Хічкока з Сальвадором Далі під назвою Spellbound (1945р.) У епізоді де головний герой спілкується з доктором, його спогади плавним переходом монтажу переходять в кадр з великою кількістю очей на темному фоні, в якому плавно починає висвітлюватись місце спогадів (казино). Все це глядач бачить одночасно в кадрі, таким чином посилюючи гнітучий ефект атмосфери саспенсу.
Мал. 1. Кадр з фільму «Spellbound» (Зачарований) 1945р.
В фільмі відомого режисера та одного з небагатьох представників сюрреалізму в к кінематографі Луї Бунюеля-“ Los olvidados ” (Забуті) 1950 року.
Мал. 2. Кадр з фільму «Los olvidados » (Забуті) 1950р.
Мал. 3. Кадр з серіалу «Sherlock» 2010-2017р.
Коли Педро тікає з в’язниці і його застрілює охоронник, в кадрі з крупним планом його обличчя накладений кадр пса, що біжить, який являється метафорою до характеру його персонажу, більш детально розкриваючи образ героя.
В такому самому художньому рішенні режисури були зняті сцени з візуалізацією мислення головного героя в сучасному серіалі “Шерлок” авторства Марка Гетісса та Стівена Моффата. В детальних планах обличчя Холмса, його праву частину займають сцени, які він собі представляє в фантазії, користуючись дедуктивним методом, а в лівій частині кадру видно половину його напруженого обличчя.
В ході дослідження використання мультиекспозиції у кінематографі, визначено такі її художні цінності для посилення:
- переживання персонажа
- спогадів та снів
- посилення емоціональної напруги
- збільшення змістовності формоутворення у кадрі
- посилення динаміки і кількості руху, інформативності та опису об’єкта
Висновки. Мультиекспозицію чи багатократну експозицію, яка має стільки років існування з часу її відкриття, має велике практичне значення та художню цінність, можна сміливо називати одним з найбільш недооцінених художніх прийомів у фото та відео монтажі. Не дивлячись на досить низький попит її використання, мультиекспозиція дуже актуальна у наші дні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Этапы развития комбинированых съемок [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mediavision-mag.ru/uploads/02%202011/36-39%2002_2011.pdf
2. Мультиекспозиція [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мультиекспозиція
3. Мультиекспозиция [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://radojuva.com/2012/03/multi-shot/
