Довгалюк Марія Вячеславівна
студентка 7 курсу ННІ іноземної філології
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Україна
Житомир
Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту поняття моделі лексико-семантичного поля концепту «ПОСМІШКА», а також висвітлено основні репрезентації концепту за допомогою лексем: smile, grin,smirk, sneer, представлено лексичні одиниці, що реперезентують концепт « ПОСМІШКА» згідно їх позитивної і негативної конотації. Ключові слова: концепт, семантичне поле, колокації,репрезентанти to smile, to grin, to smirk, to beam, to leer, to simper, to sneer.
The article is devoted to the nature and content of such notion as lexico-semantic field model of concept “Smile”. The principal representations of the concept “Smile” through lexical units such as smile, grin, smirk, sneer are indicated. Lexical units which represent the concept “Smile” are represented through their positive and negative connotation.
Key words: concept, semantic field,collocations, representatives to smile, to grin, to smirk, to beam, to leer, to simper, to sneer.
Хоча теорія поля з відповідною метамовою отримує своє методологічне обґрунтування лише наприкінці першої третини XX ст., сам метод має довшу історію. Так, у 1856 р. К. Хейзе, німецький філолог-класик, досліджує лексичне поле Schall (з нім. – «звук»), але, на думку С. Г. Шафікова, це поле «правильніше назвати концептуальним, оскільки в ньому виділяються компоненти, не лексикалізовані мовою, тобто лакуни» [Цит. за: 13, с. 9]. Семантичне поле ще називають лексичним. Існування другої назви поля лінгвіст пояснює тим, що семантичне поле «є підмножиною тієї множини, якою є лексика» [10, с. 194]. Лексичне поле – це своєрідна парадигма лексичних величин (лексем), які ділять неперервну загальну зону значення і перебувають у безпосередньому протиставленні. Таким чином, дослідження розпадається на дві частини:
Аналіз лексико-семантичної групи smile (репрезентанти to smile, to grin,to smirk, to beam, to leer, to simper, to sneer);
Основний репрезентант лексико-семантичною групи smile - лексема smile, представлена іменником або дієсловом, причому як іменник вона виступає у великій кількості лексичних колокацій. Лексема smile налічує 157 прикладів узуальних словосполучень, серед яких 62 атрибутивних(Найбільш типовими є поєднання «прикметник + іменник»).
Кількість атрибутивних словосполучень з негативною оцінкою перевищує кількість позитивних, що обумовлено різнобічним характером посмішки, яка виражається за якою-небудь метою або з якої-небудь причини.
На наступному етапі вивчення лексичної валентності номінантів першої лексико-семантичної групи розглянемо лексему grin (усмішка). Grin як номінанта, що позначає посмішку або посмішку як якусь гримасу представлений в різних узуальних атрибутивних словосполученнях з позитивними і негативними смислами.
В позитивних конотаціях іменник grin висловлює доброзичливу або веселу посмішку, в той час як в негативних конотаціях grin постає як якась усмішка, скалозубість і навіть посмішка, найчастіше хитра, дурна, крива, злісна або роблена, буквально «оздоблена» - a painted grin.
Лексема sneer не володіє яскравою лексичної валентністю і представлена лише 7 виразами. серед предикативних виразів відзначимо to sneer haughtily (гордовито і зарозуміло посміхатися.
У ще одного номінанта leer колокація представлена лише двома лексичними одиницями: в одному з випадків - to leer an eye at («хитро дивитися і посміхатися», буквально: кинути хитрий погляд), в іншому - stop leering at somebody! («Вистачить задивлятися на кого-небудь!», тут також виражена негативна конотація).
Звернемо увагу і на колокації з лексемою simper: to simper consent (висловити згоду посмішкою), to simper an excuse (вибачитися, видавивши посмішку на обличчі) і to simper a smile (нерозумно посміхнутися). Лексема simper в основному несе в собі негативну конотацію «дурна, удавана посмішка».
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Шафиков С. Г. Теория семантического поля и компонентной семантики его единиц / С. Г. Шафиков. – Уфа : Издание Башкирского университета, 1999. – 88 с.
2. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы (на материале английского языка) / А. А. Уфимцева. – М. : Издательство Академии наук СССР, 1962. – 287 с.
3. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2008. – 711 с
4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М. П. Кочерган. – К. : ВЦ »Академія», 2008. – 368 с
5. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / С. В. Семчинський. – К. : Вища школа, 1988. – 328с
6. Кузнецов А. М. Поле / А. М. Кузнецов // Языкознание : Большой энциклопедический словарь / главный редактор Н. В. Ярцева. – М. : Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 1998. – С. 380–381.
7. Бондар О. І. Сучасна українська мова : Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексико- графія / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 368 с.
8. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 576 с
9. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. – М. : Просвещение, 1976. – 543 с.
