Недірова Зохре Акмурадівна,
студентка 71 групи,
соціально-психологічного факультету
Житомирського державного університету
імені Івана Франка
Житомир, Україна
Науковий керівник: Мосійчук Ірина Вікторівна,
кандидат економічних наук, старший викладач
кафедри економіки, менеджменту і маркетингу,
Житомирського державного університету
імені Івана Франка
Житомир, Україна
Анотація. Розглянуто теоретичні положення та викладено основні етапи розробки політики формування власного капіталу банку.
Ключові слова: власний капітал, політика формування власного капіталу, фінансова стратегія, фінансові ресурсі, дивідендна політика, фінансова стабільність.
Економічний розвиток країни як необхідна умова інтеграції у світове співтовариство ставить перед державою певні вимоги. Успішність реформування економіки України, спрямованого на створення високоефективного ринкового господарства, значною мірою залежить від розвитку банківської системи, оскільки саме банки опосередковують рух капіталів, забезпечуючи перелив коштів між секторами економіки. Для функціонування та підтримання стабільного економічного стану будь-яких організацій, у тому числі банків, важливу роль відіграє власний капітал та його формування. Тому політика формування власного капіталу банку, як частина загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування - забезпечення необхідного розміру капіталу є важливим інструментом для виведення банку зі стану падіння та збільшення його прибутковості.
Теоретичні й практичні аспекти управління власним капіталом банку висвітлено в працях вітчизняних та закордонних вчених, зокрема: А. Герасимовича, Е. Гіла, А. Косого, О. Лаврушина, Т. Коха, Л. Примостки, П. Роуза та інших.
Основу управління власним капіталом банку складає управління формуванням його власних фінансових ресурсів тобто власного капіталу. З метою забезпечення ефективності управління цим процесом розробляється спеціальна фінансова політика, яка направлена на залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел відповідно до вимог його розвитку в майбутньому.
Розробка політики формування капіталу банку здійснюється за наступними етапами:
1 етап. Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді.
Метою такого аналізу є виявлення потенціалу формування власного капіталу та його відповідність темпам розвитку банку.
2 етап. Визначення загальної потреби в капіталі банку.
Розрахована загальна потреба визначає необхідну суму капіталу банку, яка повинна формуватись як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
3 етап. Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу.
Результати такої оцінки слугують основою розробки управлінських рішень відносно вибору альтернативних джерел формування капіталу банку, що забезпечують його зростання (рис. 1).
Рис. 1. Джерело формування власного капіталу банку
4 етап. Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.
Основним внутрішнім джерелом збільшення капіталу, є чистий прибуток.
5 етап. Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.
Обсяг залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел покликаний забезпечити ту їх частину, яку не вдалося сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування.
6 етап. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.
Процес оптимізації базується на наступних критеріях:
1. Забезпечення мінімальної сукупної вартості залучення капіталу банку;
2. Забезпечення збереження управління банком початковими засновниками.
Дивідендна політика – це принципи і методи визначення частки прибутку, що сплачується власнику капіталу відповідно до його внеску. Дивідендна політика передбачає визначення співвідношення прибутку, що спрямований на виплату дивідендів і на розвиток банку.
Політика формування власних фінансових ресурсів становить частину загальної фінансової стратегії банку, яка полягає у забезпеченні необхідного рівня самофінансування його подальшого розвитку.
Отже, на кожному етапі формування власного капіталу банку має бути виконані відповідні завдання для досягнення кінцевих цілей, таких як: фінансова незалежність, стійкість та стабільність банку.
Література:
1. Бодрецький М. В. Управління власним капіталом банків стаття з конф. Інвестиції: практика та досвід № 23/2013 / М. В. Бодрецький: - МАУП, 2013. – 68 с.
2. Кириченко О.А., Гіленко І.В. Банківський менеджмент: Навч. посібник / О.А. Кириченко, І.В. Гіленко, С. Роголь, С.В. Сиротян, О. Нємой. - К.: Знання-Прес, 2002.- 438 c.
