Ігнатенко Олена Петрівна
Викладач другої кваліфікаційної категорії
Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ»
м. Маріуполь, Україна
Анотація: У статті розглянуто методи фінансування інноваційних проектів, сутність венчурного фінансування, тенденції та проблеми венчурного фінансування у світі та Україні.
Ключові слова: методи фінансування, інноваційний проект, венчурне фінансування.
Розвиток країни неможливий без впровадження інновацій та їх адекватного фінансового забезпечення. Оскільки реалізація інноваційної моделі розвитку країни потребує значних коштів на фінансування, необхідно знаходити нові можливості інвестування в інноваційну діяльність.
Основними методами фінансування є внутрішнє та зовнішнє фінансування.
Внутрішнім фінансуванням виступає самофінансування, за рахунок використання тільки власних засобів, але у цього методу є один істотний недолік - обмеженість об'єму інвестиційних ресурсів.
Тому досить часто доводиться прибігати саме до методів зовнішнього фінансування, таким як: залучення бюджетних коштів, акціонування і інші форми пайового фінансування, банківське кредитування, залучення ресурсів за договорами лізингу і франчайзингу, проектне фінансування і ін. Методи зовнішнього фінансування мають переваги, але й недоліки: зниження прибутку у зв’язку з необхідністю виплат, ризик порушення фінансової стійкості та платоспроможності.
Зважаючи на специфіку інноваційних проектів можна говорити про необхідність в мобілізації джерел інвестування і комплексного використання різних методів .
Одній з форм фінансування ризикових інвестиційних проектів, що мають складнощі в самофінансуванні, отриманні банківського кредиту і що не користуються інтересом у звичайних інвесторів в силу високого рівня ризику "прогорання" проекту, є венчурне фінансування.
В Україні законодавча база функціонування інститутів спільного інвестування і венчурних фондів, почала формуватися в 2001 р. з ухваленням закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)". У 2013 році у законі вперше було надано визначення венчурного фонду. [3]
Венчурні фонди акумулюють капітал інвестиційних, пенсійних і інших фондів, банків, страхових компаній, корпорацій, особисті заощадження інвесторів, іноді державні кошти. Згідно з географічним розподілом венчурних інвестицій у світі США займають близько 45% ринкової долі венчурних інвестицій, Європа - 24%, Східна, Південно-східна Азія і Океанія - 17%, Америка (за винятком США) - 10%, Близький Схід, Африка - 4% [4]. Світовими лідерами ринку венчурного капіталу в 2012г. були США і Європа, де зосереджене 84% світових венчурних інвестицій. До 2008г. простежувалося збільшення об'єму венчурних інвестицій. У 2007-2008гг. об'єм венчурних інвестицій склав більше 49млр.ддол. США в рік. Але в 2009 році у результаті фінансової кризи у світі цей об’єм зменшився до 34,6 млрд. дол.
Впродовж усіх років незалежності нашої держави не було створено дійсно ефективної інвестиційної стратегії розвитку країни, реалізація якої дозволила б активізувати господарські процеси у рамках базових галузей національного господарства. Відповідно, така ситуація призвела до формування непривабливого інвестиційного клімату .
Така ситуація обумовлена наступними проблемами, які вимагають свого рішення.
1. Неефективна державна стратегія розвитку венчурного інвестування в Україні обумовлена відсутністю взагалі яких-небудь орієнтирів подальшого функціонування цього сектора національного господарства.
2. Неефективність чинних норм законодавчо-нормативних актів, які не сприяють розвитку венчурного інвестування в Україні.
3. Нерозвинений фондовий ринок досить негативно впливає на розвиток венчурних фондів, які безпосередньо є учасниками ринку цінних паперів.
4. Дефіцит кваліфікованих кадрів в області функціонування венчурних інвестицій також стримує розвиток цього сектора національного господарства.
5. Відсутність розвитку відповідної інфраструктури по реалізації венчурного інвестування також стримує її функціонування.
6. Слабкість інституту захисту інтелектуальної власності має досить негативний вплив на функціонування венчурних фондів, які у більшості випадків фінансують інтелектуальні розробки.
7. Низький рівень попиту на фінансування з боку венчурних фондів, зважаючи на специфіку їх діяльності, обумовлений розривом зв'язків між науковою і виробничою сферою суспільства.
У таких умовах адекватнішими моделями венчурного підприємництва для України є:
1.Модель приватно-державного партнерства. Суть цієї моделі полягає в створенні так званих приватних кооперативних дослідницьких центрів. Роль держави складається у фінансуванні початкових етапів проектів, що вкрай важливо та складно досягти.
2.Модель розподіленого партнерства. Суть цієї моделі полягає в тому, що вона припускає зосередження на інноваціях, а не на створенні підприємств для кожного винаходу. Модель припускає створення 4 незалежних організацій, які працюватимуть над інноваційним проектом на відповідній стадії розвитку.
Необхідно відмітити те, що ряди венчурних інвесторів в Україні сьогодні досить малі. Пов'язане це, в першу чергу, з незадовільним станом економіки країни, який значно збільшує і без того високі ризики венчурних інвестицій.
Проте, в умовах сучасної економічної інтеграції, Україні потрібно розвивати свій високий науково - технічний потенціал, створювати умови для розвитку конкурентоздатних галузей економіки для того, щоб не залишитися на околиці світових змін. Практика показала, що на сьогодні, венчурне фінансування є перспективним засобом впровадження прогресивних високотехнологічних проектів, воно може стати потужним каталізатором для українських підприємців, які впроваджують інноваційні технології.
Література:
1. Анисимов Ю.П. Инновационный менеджмент: учеб. пособие/Ю.П. Анисимов, Е.В. Солнцева; под общ. ред. Ю.П. Анисимова. – Воронеж: ГОУВПО «Воронежский государственный технический университет», 2007. 208 с.
2. Игонина Л.Л. Методы финансирования инвестиционных проектов. –Режим доступа: http://www.cfin.ru/investor/finance_meths.shtml
3. Закон Украины «Об институтах совместного инвестирования» / Официальный сайт Верховной Рады Украины. Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/5080-l 7
4. Chinese Venture Capital Yearbook, 2007.2.Д
