Башинська Аліна Вячеславівна

Житомирський державний університет імені Івана Франка, 

Навчально-науковий інститут іноземної філології

м. Житомир

  На початку ХХІ століття у зв’язку із загостренням міжетнічної напруги, її впливу на соціальні і політичні проблеми суспільства виникає необхідність спеціального вивчення впливу міжетнічних відносин на самосвідомість представників різних етнічних груп [10, c. 113]. Основним змістом етнічних стереотипів є семантичні елементи природної мови – вербальні значення. Мовна свідомість створює ментальні образи людей, місць, подій, ситуацій і дій, які сприймає у вигляді стимулів, незалежних блоків інформації. Звідси виникають поняття, що формують стереотипи, за допомогою яких відбувається функціонування свідомості. Стереотипи можна розглядати як „особливі типи рольових схем, які організують попередні знання і очікування особистості стосовно інших людей, які підпадають під конкретні соціально визначені категорії” [2, c. 6]. Рольова схематика може базуватися на таких чинниках, як стать, раса, вік або заняття тощо. Отже, індивіди, які належать до стереотипної мовної групи, є схожими один на одного і відмінними від інших груп за деякими атрибутами, і передусім, на наш погляд, за етнічною приналежністю. Ці атрибути можуть бути представлені як основні частини механізму виникнення упередженості у певному мовному середовищі. Загальновідомо, що американське суспільство, як частина англомовного світу, власне його етносоціальна структура, представляє своєрідний конгломерат із представників різних націй та рас, "плавильний казан" різноманітних етнокультурних традицій, що в процесі асиміляції, або американізації, адаптувалися до способу життя Сполучених Штатів Америки. Єдність у сприйнятті ціннісної та ідеологічної орієнтації американського суспільства, відданість способу життя США не усувають суперечностей та антагонізму, проявів дискримінаційного чи зневажливого ставлення щодо представників тих чи інших етнічних спільнот у межах єдиної американської нації [1, с. 95]. Суб’єктивний аспект міжетнічних стосунків в американському соціумі відображається у мові, передусім на її субстандартному рівні, акумулюючись у досить великий пласт етнічних слів-прізвиськ в американському варіанті англійської мови. Ці найменування-прізвиська зафіксовані як у словниках американізмі та словниках американського сленгу. У термінологічному плані ці номінативні одиниці позначали як „етномарковані апелятиви” [7, с. 56], „етнічні інвективи” [5, с. 254], „terms of abuse” [11, c. 357], „етноніми” [8, с. 12], „етнофобізми” [4, с. 5] та „етнічні прізвиська” [2, c. 7]. Вивчення семантики, особливостей творення та функціонування офіційних (етнонімів) та неофіційних (етнічних прізвиськ і етнофобізмів) етнономінацій дає змогу встановити специфічне бачення та членування світу, властиве американцям. У межах нашого лінгвістичного дослідження для характеристики мовного матеріалу використано термін "етнофобізм" як такий, що найточніше відповідає змісту номінативних одиниць, які підлягають аналізу. Отже, етнофобізми – це ономастичні одиниці, що є принизливими, образливими позначеннями тих чи інших етнічних груп [1, с. 96]. 

  Розглянемо головні чинники, що зумовили до появи етнічних прізвиськ у Сполучених Штатах Америки: 

1. Відносна замкненість етнічних груп [9, с. 95]; 
2. Ієрархічний характер суспільної структури, що вирізняє етнічні більшості та меншини; 
3. Історико-культурні чинники: активні міжнародні контакти; колонізація; політика експансіонізму; іміграція у США; особливості поведінки того чи іншого етносу, що зумовили до узагальненого сприйняття етнічних груп крізь призму історичних подій тощо [1, с. 95]; 
4. Політика расової дискримінації щодо етнічних меншин у побутовій сфері, в освіті, у політичному житті, при працевлаштуванні; расова сегрегація; 
5. Етнічні упередження [1, с. 96]. Етнічні упередження діють як найвпливовіший чинник, що стимулює появу етнофобізмів.

  За визначенням ван Дейка, етнічні упередження – це "негативні установки, що панують у суспільстві щодо етнічних меншин у цілому, або окремих їх представників" [3, с. 175 – 176]. В етнофобізмах віддзеркалюються етнічні упередження, що виникають за умов як загальних, так і окремих етнічних ситуацій під впливом попереднього досвіду і загальних стереотипних соціальних установок. Моделі етнічних ситуацій містять особливий структурний параметр – опозицію "МИ – ВОНИ" (або "СВІЙ – ЧУЖИЙ"), що відтворює конфлікт між групами етнічної більшості та меншості і в той же час визначає різну оцінку ситуацій ("точок зору") [3, с. 183]. Одним із каналів виникнення етнічної упередженості в соціальних відносинах в англомовному середовищі американців є повсякденне спілкування, мова засобів масової інформації. Мова преси є тією сферою, де закріплюються, розвиваються і часто отримують нормативний статус різноманітні мовні інновації, які прийшли з живої розмовної мови [6, c. 18]. Етнічна упередженість породжує нову мовленнєву культуру в тому чи іншому мовному середовищі, яке формує певне ставлення до окремих індивідів, а також цілих етно-расових груп. Використання і сприйняття етнічних упереджень функціонально залежить від взаємодії етнічних груп у соціальному середовищі. Вірогідно, тому для позначення деяких етносів в англійській некодифікованій лексиці американців використовують обмежений набір найменувань, які виражають напружені расово-етнічні стосунки за допомогою слів і словосполучень [10, c. 114]. Наприклад, Ink-face, Ape, Buffie, Crow, Darky, Eight Ball, Gable, Groid, Jigaboo, Mammy, Night Fighter, Porch Monkey, Quashie, Sooty, Tar Baby (афроамериканець); Slant, Ping-Pong, Chink, Chapata, Chinaman, Cunt-eyed (китаєць); Spaghetti-bender, Cushin, Macaronni, (італієць); Froggy, Frog (француз) тощо [12; 13]. Етнофобізми переважають за чисельністю серед слів-прізвиськ і разом з етнонімами належать до експресивних найменувань, оскільки вони поєднані зі сприйняттям образної основи, образно-асоціативних зв’язків, які існують у свідомості як свого роду "гештальти" [1, с. 97]. Діапазон національно-расових угруповань, на які поширені англійські етнофобізми, досить широкий і охоплює майже всі народи, з якими мали контакти американці та англійці: представників негроїдної раси (Bounty Bar, Carlton, Gorilla, Alligator Bait), мулатів (Half-breed, Half-castle, Zebra, Blaxican, MexiJew), італійців ( Wop, Spaghetti Flinger, Spaghetti-nigger), німців (Adolf, Kraut, Germs, Heinz, Jew Killer), іспанців (Cholo, Ponch, Spigger), ірландців (Drunken, Inside Out Nigger, West Brit), євреїв (Big Nose, Goldie, Money Lender, Ahhh-Jew, Alter Kucker), французів (Boxhead, Frog Eater, Franchute, Frenchy), індіанців (Forest Nigger, Apple, Red Indian, Timber Nigger) тощо [12; 13]. Практично всі етнофобізми належать до субстандартного рівня: розмовного та сленгового прошарків мови, її соціально-територіальних та соціально-етнічних діалектів [5, с. 97]. Словниковий суб’єкт мовлення, тобто типова особа, що використовує етнофобізми – це обмежена, нерозумна людина із юрби [5, с. 256]. Але факти свідчать про поширеність стереотипного мислення, стійкість соціальних настанов і підтверджують існування етносоціальних стосунків та актуалізацію цих одиниць за певних прагматичних умов. Етносоціальна стереотипізація суспільної свідомості зумовлює до використання етнофобізмів у повсякденній комунікації, а також у засобах масової інформації, які мають тенденцію до експресивності, ідеологічного впливу, зумовленого певними пропагандистськими настановами [1, с. 102]. Функції етнофобізмів нерозривно пов’язані з емоційно-оцінними, стилістичними компонентами, які традиційно співвідносяться з поняттям експресивності, або експресивної функції мови. Етнофобізми здатні відображати емоційні переживання людини, її емотивно-оцінне упереджене ставлення до адресата. Розглядаючи експресію на рівні словника (узуальна експресія), можна трактувати її як інформацію про збереження за мовною одиницею здатності бути виразною незалежно від її оточення у потоці мовлення, як потенцію, закладену у слові, яка реалізується у процесі комунікації. Уже в узусі у формах етнофобізмів, у їхніх конотаціях закодовано інформацію про упереджене ставлення мовця до адресата, закладено прагматичний потенціал, тобто в них є і через них відображається емотивне ставлення суб’єкта мовлення до людини, її зовнішнього та внутрішнього світу. Обов’язковим компонентом у семантиці етнофобізма є іронічна, жартівлива або відверто образлива характеристика референта [2, c. 10]. Аналіз мовного матеріалу відображає соціальну репрезентацію особистостей і груп шляхом надання вроджених або досить характерних рис. Внутрішня форма таких ономастичних одиниць відтворює увесь складний асоціативний механізм, що працює на створення етнічних стереотипів. У внутрішньогруповому спілкуванні етнофобізми виникають згідно з певними ознаками, які відображають, передусім, антропологічні особливості: колір шкіри: Yellow Satin, Yellow Devil, Yellow Monkey (азійці), Anemic, Brightskin, White Trash, White Meat, White Devil, White Shit (білі); колір і структуру волосся: Wooly Head, Burr-head (чорношкірий), Blondie (білий); форму очей: Slant-eye, Slope, Slant (азійці); губи: Bootlips, Thick-lips, Big Lip Tyron, Banjo Lips, Bumper Lips (чорношкірі) і т. д. [12; 13]. 

  Етнономінації образного характеру, які вказують на зовнішність, расові відмінності, соціокультурні властивості, спосіб життя, типову поведінку, гастрономічні уподобання представників „чужого” народу, створюються за допомогою переосмислення значення лексичних одиниць на підставі метафоричних та метонімічних переносів.

  Отже, явище додаткового найменування етнічно-расових угруповань є помітною особливістю американської антропологічної традиції. В умовах мультикультуралізму Сполучених Штатів склалася специфічна ситуація крос-культурного контакту, в якій процес вербалізації етнічних стереотипів проявляється особливо наочно. Щодо подальших розвідок у цьому напрямі, то плідним, на нашу думку, буде детальний аналіз прагмалінгвістичних особливостей американських етнофобізмів. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефиренко Н. Ф. Протовербальное порождение концептов и их фразеологическая репрезентация Н. Ф. Алефиренко // Филологические науки. – 2002.  –  № 5. – С. 72-82

2. Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке: [учеб. пособие] / Николай Федорович Алефиренко. – М.: Флинта; Наука, 2005. – 416 с. 

3. Бартминский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике / Ежи Бартминский; [пре. с пол.] – М.: Индрик, 2005. – C. 221-224

4. Большой психологический словарь. (Психологические энциклопедии) / Сост. и общ. ред. Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – 672 с.

5. Бутиріна М. В. Стереотип масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіасередовищі: Монографія. – Дніпропетровськ: Вид-во Слово, 2009. – 368 с. 

6. Глоссарий по политической психологии / Под ред. Д. В. Ольшанского. – М.: РУДН, 2003. – С. 89

7. Кон И. С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений / И.С. Кон // Новый мир. – 1966. – №9. – C. 187-205

8. Леонтович О. А. Русские и американцы: парадоксы общения: [монография] / Ольга Леонтович. – М.: Гнозис, 2005

9. Липпман, Уолтер. Общественное мнение / Пер. с англ. Т. В. Барчуновой Редакторы перевода К. А. Левинсон, К. В. Петренко. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с. 

10. Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Валентина Авраамовна Маслова. – [3-е изд., испр.]. – М.: ИЦ «Академия», 2007. – 208 с.

11. Пінчук О. Нариси з етно- та соціолінгвістики / О. Пінчук, П. Черв’як. – К.: Просвіта, 2005. – 152 с.

12. Символы, знаки, эмблемы: Энциклопедия / авт.-сост. В. Э. Багдасарян, И. Б. Орлов, В. Л. Телицын; под общ. ред. В. Л. Телицына. – 2-е изд. – М.: ЛОКИД-ПРЕСС, 2005. – 494 с.

13. Словарь психолога-практика / Сост. С. Ю. Головин. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Харвест, 2001. – 976 с.