Павлюк Сергій Віталійович

магістрант ІІ-го року навчання, 

Миколаївський національний аграрний університет,

м. Миколаїв, Україна

 

  Анотація. Показано, що середній рівень продуктивності корів дослідного стада складає 4096,2 ± 26,8 кг молока. Вплив генотипу бугая-плідника на рівень молочної продуктивності їх дочок складає 4,2%. Показано, що частка бугаїв-плідників мають позитивні оцінки племінної цінності, проте як інші, навпаки, мають негативні оцінки племінної цінності.

  Ключові слова: оцінки племінної цінності, EBV, BLUP, червона степова порода

 

  Підвищення молочної продуктивності корів значною мірою обумовлено генетичним потенціалом генофонду, що використовується та розробкою удосконалення методів оцінки племінної цінності [1]. 

  Генетичне розмаїття тварин у межах породи й окремих стад обумовлює можливість селекції тварин у напрямку поліпшення тих чи інших ознак молочної продуктивності [2]. Велике значення при цьому мають бугаї-поліпшувачі.

  Таким чином, головною метою роботи був аналіз впливу лінійної належності на показники молочної продуктивності корів червоної степової породи. 

  Дослідження проведено на базі ДП “Племрепродуктор “Степове” Миколаївського району Миколаївської області. Оцінку молочної продуктивності в господарстві проводили щомісяця за надоєм і вмістом жиру в молоці. Для досягнення мети поставленої в даній роботі було використано матеріали обліку продуктивності тварин стада (форма 2-Мол).

  Всього було досліджено 109 корів, які мали повні закінченні лактації (n = 526) протягом 2003-2015 рр. Місячні надої були перераховані з використанням поліноміального згладжування лактаційної кривої.

  Предметом дослідження були особливості оцінювання племінної цінності бугаїв-плідників з використанням моделі порівняння із середнім по стаду та моделлю BLUP Sire Model. Проаналізовано вплив паратипових і генетичних факторів на показники молочної продуктивності корів червоної степової породи. Визначення ступеню впливу генетичного і паратипового факторів проводилося з використанням алгоритму дисперсійного аналізу [1]. Вся біометрична обробка вихідних даних проведена з використанням ПЕОМ та комп’ютерної програми МS Excel.

  В даний час в багатьох країнах для оцінки тварин використовуються методи, що базуються на змішаних моделях (Mixed Model Equations – MME). Оцінки племінної цінності, розраховані за методом BLUP, мають мінімальну дисперсію помилки. Тому можна вважати, що, за інших рівних умов, оцінки племінної цінності за BLUP будуть з найбільшою ймовірністю відображати справжню генетичну цінність особин.

 Модель (BLUP Sire Model), яка була нами використана для розрахунку оцінок племінної цінності бугаїв-плідника, мала наступний вигляд:

 , (1)

де y - вектор спостережуваних значень залежної змінної; β - вектор фіксованих ефектів (рік лактації); α - вектор рандомізованих ефектів (генотип бугая-плідника); ε - вектор випадкових залишкових (неврахованих) ефектів; X і Z - відомі матриці, що відносяться до оцінюваних ефектах.

Для моделі (1) рівняння змішаної моделі тоді буде мати наступний вигляд:

 , (2)

де

 , (3)

де h² - коефіцієнт успадкованого ознаки.

  У ДП “Племрепродуктор “Степове” Миколаївського району, як нами було встановлено, використовується спермопродукція шести бугаїв-плідників – Орфей, Тангенс, Алтей, Нарцис, Тополь та Памір.

  Для того, щоб знизити вплив паратипових факторів, нами була використана процедура оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за рівнем продуктивності їх нащадків (тобто, дочок).

  У табл. 1 наведено оцінки племінної цінності бугаїв-плідників, які було отримано на підставі показників надою за 305 днів їх дочок, оцінених за перші п’ять лактацій.

  Як бачимо, середній рівень продуктивності корів дослідного стада складає 4096,2 ± 26,8 кг молока. Але при цьому, рівень молочної продуктивності значно коливається серед корів різного походження (табл. 1). Вплив генотипу бугая-плідника на рівень молочної продуктивності їх дочок складає 4,2%.

  Найбільший рівень продуктивності мають дочки таких бугаїв-плідників, як Нарцис (4249,2 ± 53,4 кг) та Тангенс (4128,3 ± 93,5 кг). Навпаки, найменший рівень продуктивності мають дочки такого бугая-плідника, як Алтей (3687,3 ± 85,3кг). Спостерігається ефект того, що продуктивність дочок наближається до однакового рівня, що говорить про відселекційованість стада до певного рівня продуктивності. 

Таблиця №1 

Оцінки племінної цінності (EBV) бугаїв-плідників враховуючи середні показники вибірки

  Оцінювання племінної цінності цих бугаїв на підставі рівня молочної продуктивності їх нащадків за 305 днів лактації дозволяє нам отримати більш адекватні оцінки їх потенціального прояву.

  Як бачимо, частка бугаїв-плідників мають позитивні оцінки племінної цінності (тобто, є поліпшувачами), проте як інші, навпаки, мають негативні оцінки племінної цінності (тобто, є погіршувачами). Найвищі значення оцінок племінної цінності мають бугаї-плідники Нарцис (+179,9кг молока), Тополь (+29,1кг молока) та Тангенс (+19,3кг молока). Таким чином, використання їх спермопродукції збільшить середній по стаду рівень надою в кожній наступній генерації на 4,4%, 0,7% та 0,5%, відповідно.

  З іншого боку, найнижчі оцінки племінної цінності мали бугаї-плідники Алтей ( 136,1кг молока) та Памір (-118,3кг молока). Використання їх спермопродукції зменшить середній по стаду рівень надою в кожній наступній генерації на 3,3% та 2,9%, відповідно.

  Отримані відмінності між бугаями-плідниками за рівнем молочної продуктивності їх дочок мають високу вірогідність й відповідають першому рівню значущості (табл. 2).

  Оцінка коефіцієнту успадкування рівня молочної продуктивності, що була отримана за алгоритмом дисперсійного аналізу, складає 4,2%.

 Таблиця №2

Результати однофакторного дисперсійного аналізу впливу генотипу бугаїв-плідників на надій їх дочок 

  У таблиці 3 наведено оцінки племінної цінності бугаїв-плідників на підставі методу BLUP, які були отримані на підставі показників надою за 305 днів їх дочок, оцінених за першу, другу та третю лактації.

Таблиця №3 

Оцінки племінної цінності (BLUP) бугаїв-плідників за надоєм, кг 

  Таким чином, найвищі значення оцінок племінної цінності за надоєм мають бугаї-плідники Нарцис (+179,9 кг молока) та Тополь (+29,1 кг молока). Проте, племінна цінність бугаїв-плідників була оцінена з використанням моделі порівняння із середнім по стаду. Оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за надоєм методом BLUP свідчать про перевагу нащадків бугая-плідника Тополя.

 

Література:

1. Кузнецов В. М. Методы племенной оценки животных с введением в теорию BLUP / В. М. Кузнецов. – Киров : Зональный НИИСХ Северо-Востока, 2003. – 358 с.

2. Гиль М. І. Генетико-математичне моделювання кількісних ознак у тваринництві: огляд / М. І. Гиль, С. С. Крамаренко // Вісник СНАУ. – 2008. – Вип. 10. – С.49-55.