Жилін Володимир Миколайович

магістрант ІІ-го року навчання,

Миколаївський національний аграрний університет,

 м. Миколаїв, Україна

 

  Анотація. В роботі наведено результати аналізу впливу віку першого ефективного осіменіння на рівень молочної продуктивності корів молочного стада ДП «Племрепродуктор «Степове» (Миколаївська область). Встановлено, що найбільший надій отримано від корів, що були запліднені у віці 21-25 місяців. Рівень жирномолочності корів не залежав від їх віку першого ефективного запліднення. 

  Ключові слова: вік першого ефективного осіменіння, надій, вміст жиру в молоці, корови

 

  Даними багатьох досліджень і передовою практикою доведено, що вік телиць при першому заплідненні, а також їх жива маса, багато в чому визначають подальшу молочність і продуктивність. Збільшення віку запліднення веде до зниження темпів відтворення стада, зменшення надоїв, подорожчання вартості вирощування молодняку [1, 2].

  Таким чином, головною метою роботи був аналіз впливу показників відтворювальних якостей (насамперед, віку першого ефективного запліднення) на рівень молочної продуктивності корів червоної степової породи в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» (Миколаївська область). Об’єктом нашого дослідження були корови червоної степової породи, що утримувалися в стаді ДП «Племрепродуктор «Степове» протягом 2004-2015 рр. Предметом дослідження була молочна продуктивність корів та її залежність від показників відтворювальних якостей. При виконанні роботи були використані первинні матеріали зоотехнічного (форма 2 МОЛ) обліку. Всього було досліджено 150 корів, що мали повні закінчені І-у та ІІІ-ю лактації.

  Для аналізу впливу показників, що характеризують відтворювальні здатності корів та рівень їх молочної продуктивності, використовувався алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу [3], де у якості градацій фактора використовувалася належність тварин до групи. Відповідно до віку першого ефективного осіменіння, всіх первісток було розподілено на сім груп: від 10-15 місяців, від 16 до 20 місяців, від 21 до 22,5 місяців, від 22,6 до 25 місяців, від 26 до 30 місяців, від 31 до 35 місяців, понад 36 місяців.

  Вся біометрична обробка вихідних даних проведена з використанням ПЕОМ та комп’ютерної програми МS Excel.

  В таблиці 1 наведено вплив віку першого ефективного осіменіння на надій корів дослідного стада протягом 305 днів І-ої та ІІІ-ої лактації.

Таблиця № 1

Вплив віку першого осіменіння на надій корів за 305 днів лактації ( ), кг 

Вік 1-ого осіменіння,

місяців

n

­Номер лактації

перша

третя

10-15

13

2909,7 ± 148,7

3358,8 ± 148,4

16-20

24

3077,7 ± 109,5

3447,3 ± 94,2

21-22,5

21

3224,1 ± 97,8

3466,0 ± 108,6

22,6-25

30

3197,6 ± 70,0

3522,7 ± 129,7

26-30

16

3182,0 ± 109,6

3306,3 ± 79,7

31-35

10

3105,1 ± 201,3

3303,3 ± 115,1

>36

5

3082,4 ± 199,0

3302,2 ± 77,2

 За даними ми бачимо, що максимальну продуктивність показали первістки 3-ої і 4-ої дослідної групи (21-22,5 та 22,6-25 міс.) – 3224,1 та 3197,6 кг, відповідно. Зі зростанням віку першого ефективного запліднення відмічається поступове зниження продуктивності корів до рівня 3082,4 кг. Найменший надій спостерігається в особин, що були запліднені у 10-15 міс. і складає в середньому 2909,7 кг. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що як зменшення, так збільшення віку першого осіменіння відповідно до оптимального, призводить до зниження продуктивності і тим самим, до збільшення витрат на утримання тварин.

  Аналогічно протягом ІІІ-ої лактації встановлено, що корови 4-ої групи дають найвищий результат серед усіх 7 дослідних груп. Їх надій за 305 днів ІІІ-ої лактації складав 3522,7 кг. При підвищенні віку першого осіменіння надої збільшувались, але при осіменінні корів старше 22,6-25 місяця, вони вже почали поступово зменшуватись. Найменші надої отримано від тварин сьомої групи, що осіменялись у віці старше 36 міс – 3302,2 кг. 

  В таблиці 2 наведено вплив віку першого осіменіння на вміст жиру в молоці корів дослідного стада за І-ою та ІІІ-ою лактацією.

  Видно, що для первісток явної залежності вмісту жиру від віку першого осіменіння немає. Цей показник проявив тут тенденцію змінюватись не залежно від віку, в якому запліднювались тварини. При заплідненні в 16-20 міс. показник вмісту жиру в молоці складав 3,82%, при заплідненні у віці 21-22,5 міс. він зменшився (3,73%), але надалі поступово зростав до значення 3,78-3,80%. 

  Протягом ІІІ-ої лактації серед особин 1-ої та 2-ої груп (10-15 та 16-20 міс., відповідно) вміст жиру в молоці був максимальним й складав 3,84%.

Таблиця №2

Вплив віку першого осіменіння на вміст жиру в молоці корів (  ), % 

Вік 1-ого осіменіння (міс.)

n

­Номер лактації

перша

третя

10-15

13

3,81 ± 0,05

3,84 ± 0,04

16-20

24

3,82 ± 0,04

3,84 ± 0,04

21-22,5

21

3,73 ± 0,02

3,82 ± 0,03

22,6-25

30

3,78 ± 0,03

3,81 ± 0,04

26-30

16

3,80 ± 0,06

3,86 ± 0,07

31-35

10

3,78 ± 0,06

3,81 ± 0,07

>36

5

3,78 ± 0,08

3,80 ± 0,04

  В інших групах вміст жиру був менше, окрім корів групи 26-30 міс., де виявляється найбільший вміст жиру в молоці серед усіх дослідних груп (3,86%). Зі збільшенням віку, вміст жиру почав зменшуватись так як і в попередньому випадку, найменше значення приймає в групі з віком осіменіння старше 36 міс. Таким чином, можна прийти до висновку, що на вміст жиру в молоці вік першого осіменіння вірогідно не впливав. 

  Висновки. Встановлено, що найбільший надій отримано від корів, що були запліднені у віці 21-25 місяців. Рівень жирномолочності корів не залежав від їх віку першого ефективного запліднення. 

 

Література:

1. Рубан Ю. Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / Ю. Д. Рубан – Харків : Еспада, 2002. – 576 с.

2. Сергеев И. И. Влияние раннего оплодотворения телок на формирование конституции и продуктивности молочных коров / И. И. Сергеев // Ефективне тваринництво. – 2006. – №1. – С.12-14.

3. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. – М. : Колос, 1969. – 256 с.