Лукін Володимир Олександрович

кандидат економічних наук, доцент кафедри облік та оподаткування

Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»

Україна, м. Харків

 

Сухачова Вікторія Андріївна

студентка 1 курсу магістратури

Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»

Україна, м. Харків

 

  Анотація: Порівняно міжнародні та вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку, щодо розкриття інформації з обліку дебіторської заборгованості. Розкрито основні відмінності між національними та міжнародними стандартами.

  Ключові слова: облік, дебіторська заборгованість, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, національні стандарти бухгалтерського обліку.

 

  В обліку дебіторської заборгованості за П(С)БО та МСФЗ є певні відмінності. В зв’язку з тим, що підприємства переходять до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), тому проблема гармонізації національних та міжнародних стандартів обліку дебіторської заборгованості є актуальною.

  Проблемам особливостей обліку дебіторської заборгованості за національними та міжнародними стандартами присвячені праці таких зарубіжних та вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, В.В. Сопка, С.Д. Батехіна, І.А. Бланка та ін.

  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності [3]. В Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку не передбачено окремого стандарту для обліку дебіторської заборгованості, тому принципи обліку дебіторської заборгованості регулюються такими стандартами, а саме: МСБО 1 «Подання фінансових звітів»; МСБО 18 «Дохід»; МСБО 16 «Основні засоби»; МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання»; МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»; МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»; МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

  Порівняльний аналіз обліку дебіторської заборгованості за національними та міжнародними стандартами подамо в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Порівняння міжнародних та національних стандартів обліку дебіторської заборгованості

Операція

П(С)БО

МСБО (МСФЗ)

Визначення

Дебіторська заборгованість - сума  заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

За МСБО 32 дебіторська заборгованість визначається як фінансовий актив. Визначення дебіторської заборгованості не надається.

Визнання дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість визнається активом,  якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та
може бути достовірно визначена її сума (п.5 П(С)БО 10).

 

Визнання фінансового активу відбувається тоді, коли організація стає стороною контракту (договори), при виникненні зобов'язання пофінансовому інструменту.

Визначення величини резерву сумнівних боргів

Величина  резерву  сумнівних боргів визначається за  одним із методів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом  застосування   абсолютної  суми сумнівної заборгованості  величина  резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування  коефіцієнта сумнівності  величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Методи визначення величини резерву сумнівних боргів в міжнародних стандартах не передбачаються.

Класифікація

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення:

поточна дебіторська заборгованість

довгострокова дебіторська заборгованість.

За МСБО 39 дебіторська заборгованість поділяється на:

ініційовану підприємством;

 не ініційовану.

Відображення у звітності

За чистою реалізаційною вартістю.

Не вимагають відображення дебіторської заборгованості в балансі за винятком резерву сумнівної заборгованості .

 

  Таблиця складена на основі даних джерел: [1, 2, 3].

  Таким чином, облік дебіторської заборгованості за національними та міжнародними стандартами має як спільні так і відмінні риси. За національними стандартами дебіторська заборгованість чітко регулюється П(С)БО, а за міжнародними стандартами зазначаються лише загальні правила. Отже, для гармонізації обліку дебіторської заборгованості за П(С)БО та МСБО (МСФЗ) потрібно удосконалити національну систему обліку дебіторської заборгованості, враховуючи міжнародний досвід. Це підвищить повноту, суттєвість і достовірність облікової інформації для ефективного управління дебіторською заборгованістю.

 

Література:

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 (МСБО 32). Фінансові інструменти: подання IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012.

2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39). Фінансові інструменти: визнання та оцінка IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012.

3. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.