Недірова З. А.,

студентка 61 групи, 

соціально-психологічного факультету 

Житомирського державного університету 

імені Івана Франка 

Науковий керівник: Боцян Т.В., 

к.е.н., доцент кафедри менеджменту і адміністрування,

декан соціально – психологічного факультету, 

Житомирського державного університету 

імені Івана Франка 

  Прискорений економічний розвиток країни як необхідна умова інтеграції у світове співтовариство ставить перед державою певні вимоги. Успішність реформування економіки України, спрямованого на створення високоефективного ринкового господарства, значною мірою залежить від розвитку банківської системи, оскільки саме банки опосередковують рух капіталів, забезпечуючи перелив коштів між секторами економіки. Водночас здатність вітчизняних банків повною мірою вирішувати стратегічні завдання економічного зростання України залежить від рівня їхньої капіталізації. Тому питання щодо вивчення сутності власного капіталу, яка власне проявляється через його основні функції є безперечно актуальним.

  Теоретичні й практичні аспекти управління власним капіталом банку висвітлено в працях вітчизняних та закордонних вчених, зокрема: А. Герасимовича, Е. Гіла, А. Косого, О. Лаврушина, Т. Коха, Л. Примостки, П. Роуза та інших. 

  Загальноприйнято виділяти три основні функції власного капіталу банку що відображає його призначення (рис.1).

Рис. 1. Функції власного капіталу банку

  Захисна функція пов'язана з тим, що розмір власних банківських ресурсів повинен забезпечувати захист вкладників і кредиторів шляхом виплати їм компенсацій у випадку виникнення збитків або банкрутства банку, а також підтримувати платоспроможність банку при загрозі появи збитків за рахунок створених резервів.

  Функція забезпечення оперативної діяльності має допоміжний характер і особливо важлива в період утворення нового банку, оскільки саме за рахунок власного капіталу фінансується придбання (будівництво, оренда) необхідних для банку основних засобів та інших необоротних та оборотних активів.

  Регулятивна функція тісно пов'язана з діяльністю НБУ щодо контролю за додержанням обов'язкових нормативів регулювання діяльності комерційних банків (наприклад платоспроможність, мінімальний розмір власного капіталу банку тощо), в основу розрахунку яких покладено розрахункову величину власного капіталу (регулятивний капітал). 

Функції власного капіталу банку впливають на його склад та визначають неоднорідність структури. 

  Захисна функція реалізується через ту частину капіталу, що призначена для страхування активних та інших операцій і послуг банку від збитків. Ця частина виступає частково у формі резервного капіталу, резервів для покриття імовірних збитків від активних операцій. 

  Функція забезпечення оперативної діяльності реалізується через статутний капітал, частково резервний та субординований капітал, емісійні різниці тощо. Ця частина власного капіталу банку є найбільш постійною.

  Регулювальна функція втілюється в найбільш рухомій частині власного капіталу, що може змінюватися залежно від зміни стратегічних і тактичних цілей самого банку.

  Таким чином, кожна функція власного капіталу банку визначає його призначення та структуру.

Список використаних джерел:

1. Бодрецький М. В. Управління власним капіталом банків стаття з конф. Інвестиції: практика та досвід № 23/2013 / М. В. Бодрецький: - МАУП, 2013.

2. Кириченко О.А., Гіленко І.В. Банківський менеджмент: Навч. посібник / О.А. Кириченко, І.В. Гіленко, С. Роголь, С.В. Сиротян, О. Нємой. - К.: Знання-Прес, 2002.- 438 c.