Бондаренко Анастасія Валеріївна

викладач першої кваліфікаційної категорії

Маріупольський коледж ДВНЗ

 «Приазовський державний технічний університет»

м. Маріуполь

 

  Анотація. В статті розглядається практичне використання проектної технології як форми самостійної роботи студентів при вивченні соціальних дисциплін. Матеріал представлено з досвіду роботи викладача.

  Ключові слова: проектна технологія навчання, самостійна робота студентів, критерії оцінювання, позитивні наслідки проектної технології, формування компетенцій, засоби навчання. 

 

  Проектна технологія навчання як форма самостійної роботи студентів привертає все більшу увагу викладачів. Працюючи над проектом, студенти використовують інтерактивні технології і знання з різних дисциплін, розвивають творче та критичне мислення. В них формується вміння працювати з різними джерелами інформації, аналізувати  та систематизувати, працювати в групах. [3]

  Використання методу проекту при вивчені соціальних дисциплін є цілком доцільним. Можна використовувати всі форми і типи проектів. В залежності від предмета викладання обирається вид та форма презентації.

  В своїй педагогічній діяльності використовую метод проектів як форму самостійної роботи студентів, а також поєдную урочну та позаурочну форми роботи. На початку навчального семестру аналізую можливості навчального матеріалу з предметів, які викладаю, щодо використання проектної технології та створюю банк тем  різної ступені складності.

Студенти ознайомлюються з приблизними темами проектів та особливостями методу на перших заняттях. Для кожної з дисциплін  використовую різні форми та типи проектів:

• Соціологія – індивідуальні та парні, дослідницькі проекти;

• Соціально-економічна географія - групові та індивідуальні, творчі, інформаційні та дослідницькі;

• Всесвітня історія – групові, індивідуальні, інформаційні та дослідницькі.

  Особливу увагу приділяю самостійності учнів при виборі теми, не нав’язую свою точку зору, а намагаюсь виявити зацікавленість тією чи іншою проблемою. Необхідно щоб студент працював за добре продуманою структурою з можливістю систематичної корекції по ходу роботи над проектом. Структура  проекту може бути позначена в такий спосіб:

- Мета проекту та його актуальність

- Джерела інформації та їх обробка (аналіз, узагальнення, аргументовані висновки)

- Результат (презентація, реферат, доповідь, відео та ін.)

- Презентація (виступ на занятті, брошура та ін.) [2]

 Треба звернути увагу студентів, що особливостями проекту є його дослідницька діяльність. Нерозуміння цього – і проект перетворюється на просто реферат, ще й «скачаний» з Інтернету[3]. Взагалі досить складним вважаю питання про ступінь самостійності студентів, які працюють над проектом. Вона залежить від вікових та індивідуальних особливостей студентів, їхнього попереднього досвіду проектної діяльності, складності теми проекту, характеру взаємин у групі. 

  Досвід роботи з методу проектів показує, що студенти можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, намічати мету та задачі, шукати шляхи їхнього рішення. А співпраця «викладач+студент» найбільш продуктивна коли проводиться за принципом «прихованої координації» [4].

  «Соціологія»

  Проектна діяльність студентів при вивченні курсу соціології має індивідуальний дослідницький характер. Студенти самі обирають теми, які на їх погляд мають важливе соціальне значення. Серед тем досліджень, обраних студентами частіш зустрічаються ті, які стосуються здорового способу життя, особистості, соціальних відношень.

  Структура соціологічних проектів (міні-досліджень)представлена в таблиці № 1: 

 

Таблиця № 1

 

  Студенти повинні захистити свою роботу, переконати слухачів в її актуальності; показати свою компетентність не тільки в спеціальних питаннях, що стосуються проекту, але і розкрити соціальну значимість  проекту. Таким чином  формується цілісне уявлення про проект, відбувається усвідомлення завершеності і важливості своєї діяльності.

  Критерії оцінювання проведення дослідження представлені в таблиці № 2:

 

Таблиця № 2

 

  75-65 балів – «відмінно», 60 – 45 балів – «добре», 40-30 балів – «задовільно», меньш ніж 30 балів – «незадовільно».

 Треба звернути увагу, що використання методу проектів як форми самостійної роботи студентів при вивченні соціології має багато позитивних рис, а саме: високий рівень зацікавленості студентів; дослідження мають пошуковий характер; сприяє формуванню ключових та професійних компетентностей; дозволяє залучити студентів в активний пізнавальний процес.

  При використанні цієї педагогічної технології в навчальній дисципліні «Соціологія»  я зіткнулась з наступними проблемами: невміння студентів ставити перед собою завдання для виконання наміченої мети; боязнь комунікативного контакту при проведенні анкетування; бажання знайти вже готовий матеріал в Інтернеті, а не проявити творчість, індивідуальність і самостійність; невміння студентами аналізувати отриманий результат.

  «Соціально-економічна географія»

  Навчальна програма дисципліни «Соціально-економічна географія» дозволяє використовувати проектну технологію навчання як під час учбових занять, так і в позакласній діяльності. 

  Тематика проектів різноманітна. В навчальній програмі тема «Глобальні проблеми людства», вже передбачає використання методу проектів. Проектування при вивченні регіональної географії дозволяє більш глибше та досконаліше ознайомитись студентам з географією окремих країн чи регіонів світу. Студенти можуть використовувати різні типи та форми проектів.

  При виконанні проектів студенти використовують різні засоби навчання: «класичні» дидактичні засоби – друковані (підручники, атласи, науково-популярну літературу тощо), наочні (таблиці, діаграми, схеми, карти), технічні засоби; засоби інформації та комунікації, що дозволяють здійснити зберігання, опрацювання, тиражування всіх видів інформації [5].

  Не менш різноманітними є форми кінцевих продуктів проектної діяльності цієї навчальної дисципліни: екскурсія,  електрона презентація, заповнення віртуальної дошки Padlet, відеофільм-прогноз та ін. Досить гнучкий метод проектів і в підходах до форм презентації: проведення засідання круглого столу, наукова конференція, демонстрація відеофільму, заочна подорож, дискусія,  звіт експедиції та ін.

  Оцінюється завершеність, зрозумілість, інформативність, наочність проекту та його презентація.

  При вивченні курсу «Соціально-економічна географія» у студентів формується цілісне уявлення про навколишній світ, про глибокий взаємозв’язок природи, населення, господарства Землі. Використання проектної технології стимулює самостійну пізнавальну діяльність студентів, що дозволяє їм розуміти і аналізувати сучасні події в світі. 

  «Всесвітня історія»

  Використання проектної технології при вивченні дисципліни «Всесвітня історія» дозволяє студентам проаналізувавши та осмисливши матеріал, провести паралелі між минулим і сучасним, діями людини в різних історичних умовах на підставі чого вони виробляють власну модель поведінки та власне вивчення необхідних суспільних змін.

  Основу проектів з історії мають складати історичні джерела, оскільки саме вони є найбільш наближені до дійсності. Це можуть бути первинні історичні джерела (ті, що несуть безпосередньо інформацію про минуле (правові документи, спогади учасників подій, літописи тощо), або вторинні (праці істориків написані на основі аналізу первинних джерел).[1] 

  Під час вивчення всесвітньої історії студенти працювали над такими видами проектів, поєднуючи їх з активними методами навчання: проекти як підготовка до дискусії, творчі учнівські доробки (складання історичних задач, нестандартних запитань, віршів, інтерв’ю), ілюстроване проектування (карикатури, малюнки тощо), пошуково-дослідницькі проекти (аналіз історичних джерел, додаткової інформації, ілюстративного матеріалу, написання есе, рефератів).

  Наприклад: 

  При вивченні теми «Революції в Німеччині, Угорщини та Турції» студентам пропонувалось зробити аналіз історичних джерел (письмових та візуальних) і заповнити віртуальну дошку Padlet. (груповий проект)

  При вивченні теми «Основні наслідки Першої світової війни» студентам запропоновано на основі вивченого матеріалу та історичних джерел підготуватися до виступу від імені країн-учасниць війни: США, Великої Британії, Франції, Німеччині та Росії (груповий проект). Розглядалися питання: «1. Чому ви прийняли участь у війні? 2. Хто був вашим союзником, проти кого ви воювали? 3. Чи могли ви уникнути участі у війні? 4. Як війна відобразилась на житті народу вашої країни? 5. Які  світоглядні, політичні та економічні  наслідки принесло вашій країні закінчення війни? 6. Яких помилок припустилася ваша країна? 7. Чи задоволені ви рішеннями Паризької та Вашингтонської мирними конференціями?» Звіт про виконання завдань відбувався на засіданні круглого столу.

  Висновок. Проектна технологія орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток волі, винахідливості та цілеспрямованості; сприяє створенню у студентів позитивної мотивації, оскільки зацікавлює і сама пошукова робота і отримані результати. Працюючи над проектом під час самостійної роботи студент вчиться не просто запам'ятовувати знання, а й відтворювати їх на практиці. Таким чином проектна технологія як форма самостійної роботи студентів дозволяє сформувати ключові та професійні компетенції та випустити у життя сучасного конкурентоспроможного  спеціаліста. 

 

Список літератури

1.Баханов К. О. Б30 Життєтворчі проекти в навчанні історії України: [посібник для вчителів] / К. О. Баханов, В. А. Нищета. – Х.: Основа, 2008. – Вип. 2 (50)

2. Загуменнов Ю., Шелкович Л., Шварц Г. Особистісно зорієнтовані технології в освіті // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10

3. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2

4. Перспективні освітні технології: Наук. – метод. посібник. /за ред. Г.С.Сазоненко. – К.: Гопак, 2000

5. Стадник О.Г. Метод проектів у викладенні географії . – Х. : Вид. група «Основа», 2008