Гуцаленко Юрій Григорійович

старший науковий співробітник

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,

Україна, Харків

 

  Анотація: задача даної роботи – з позицій узагальнення та аналізу досвіду конкурсу наукових проектів МОН України (2016 рік) висвітлити окремі питання щодо можливого покращення практик цього щорічного заходу його організаторами та учасниками. 

  Ключові слова: науковий проект, конкурсні показники, статистичний аналіз, ємність бюджету, термін дослідження, успіх участі. 

 

  Частина 1: ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ПІДСУМКИ ПРАКТИКИ

  Аналітична увага до умов, організаційного досвіду та відкритих результатів щорічного конкурсу наукових проектів під егідою профільного міністерства освіти і науки є важливим ресурсом розуміння загального стану і тенденцій кон'юнктурної спроможності наукового середовища вищої школи та важливою інформацією для міркувань суб'єктами майбутніх конкурсів щодо попереднього визначення форми та змістовного напряму проектів виходячи з погляду на оціночні критерії, показники кількості проектних пропозицій за видовими ознаками (прикладна наукова розробка, прикладне або фундаментальне наукове дослідження), середніх оцінок за ними, рейтингових розподілів в залежності від масштабу ємності проекту за річним бюджетом та терміном виконання, секційної належності та відповідного експертного середовища, і т. і. 

 

Мал. 1. Рейтинговий розподіл проектів прикладних розробок (ПР), фундаментальних і прикладних досліджень (ФД і ПД)

 

  Деякі уявлення з аналітичних узагальнень та структурованих відображень в цьому плані за результатами обробки базової інформації згідно переліку за наказом МОН України від 31.10.2016 р. № 1296 наведені малюнком 1 та у таблиці № 1.

Таблиця № 1 

Загальна характеристика масиву проектів та підсумків конкурсу

 

  Частина 2: МОТИВАЦІЯ ТА ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ

  Державне управління наукою в сучасних умовах національних економічних можливостей можна охарактеризувати як стимулювання до розвитку примусом її суб'єктів до конкуренції секвеструванням витрат на неї з державного бюджету через вдосконалені конкурсні механізми, з року в рік і протягом року регульованою оглядкою на ці самі можливості, нестабільні і важко передбачувані; ускладненням умов формування вимог оціночної шкали з більш жорсткими правилами подолання прохідній планки експертизи проектів.

  Тому об'єктивно природний підвищений інтерес претендентів бюджетування всіх рівнів, від окремих дослідників і розробників до їх творчих колективів та установ, які вони представляють, до виділення і аналізу актуальних аспектів поточного стану і тенденцій процедури, проектного асортименту і результатів конкурсування, розробки на цій основі моделей прийняття організаційно і змістовно-наукових рішень, а можливо і пропозицій щодо удосконалення конкурсної системи.

  В конкурсному відборі під егідою Наукової ради МОН України у 2016 році прийняли участь 145 ВНЗ і НУ (https://kis.mon.gov.ua/univers) з 832-ма науковими проектами, у тому разі 111-ма від 43-х ВНЗ та НУ з 15-ти регіонів з експертною оцінкою ≥76 балів, тобто високого рівня. 

  З погляду на майже десятибальний розрив між середніми оцінками проектів фундаментальних досліджень (59,5) і прикладних розробок (50,3) можливі різні судження, але важко очікувати від науковців відчуття державної зацікавленості у практичній домінанті результатів бюджетування науки, якщо застосування чинної системи експертизи у конкурсній системі вищої школи за досвідом 2016 року призводить до домінування у статусній групі високого рівня (≥76 балів), що має преференцію бюджетування, саме проектів фундаментальних досліджень, 65 проти 46-ти проектів прикладного характеру. 

  Чи не потрібно в зв'язку з цим перебудувати систему визначення проектів-преференціоналів бюджетування, наприклад, формуванням за принципом пропорційних квот з визнаних експертизою кращими серед проектів фундаментального і прикладного характеру, без надуманої установки єдиного прохідного балу? Якщо не вводити бонусну компенсацію в оцінюванні інтенсивних, тобто одно- або дворічних проектів, наприклад у частинах публікатівній та підготовки кадрів як очікуваних результатів. 

  Цікавим для управління часовим та кошторисним форматами конкурсних проектів є також розгляд існуючого конкурсного досвіду на предмет зв'язку відповідних ємностей проектів на їх наукову насиченість, якість та конкурентоспроможність з відповідним відображенням у інвестиційно-фінансовій привабливості через результати експертизи у конкурсному відборі.

  Частина 3: ОГЛЯД ПОКАЗНИКІВ НАЙРЕЗУЛЬТАТИВНІШИХ ЗАКЛАДІВ 

  В таблиці № 2 представлено узагальнення результатів участі в конкурсі наукових проектів 2016 року всіх 16-ти закладів з Києва (5), Дніпра (3), Львову, Харкова, Чернівців (по 2), Миколаєва та Одеси (по 1-му), представництво яких серед проектів високого рівня є не поодиноким за даними наказу МОН України від 31.10.2016 р. № 1296, тобто найрезультативнішим серед усіх 145 ВНЗ і НУ з 48-ми міст України, що прийняли участь у цьому конкурсі. 

Таблиця № 2 

Деякі результати конкурсу наукових проектів МОН України 2016 року

 

  Наведена інформація надає певні уявлення відносно кожного закладу про масштаб пріоритетної наукової діяльності (за кількістю та фінансовою ємністю проектів високого рівня), а також середній рівень всіх проектів, якість внутрішнього рецензування та відбору на першому (внутрішньому для закладу) етапі конкурсу (за співвідношенням кількості проектів високого рівня та їх загального числа на заключному етапі конкурсу, зовнішньому для закладу). 

  Частина 4: ОГЛЯД ЯКОСТІ УСПІШНОСТІ ПЕРЕДОВИХ ЗАКЛАДІВ 

  Представництво сформованої конкурсним відбором під егідою Наукової ради МОН України групи із 111-ти наукових проектів високого рівня щодо пріоритетного бюджетування з 2017 року є досить широким. Це 43 заклади зі столичного Києва, 13-ти обласних центрів і 3-х міст обласного підпорядкування. В цілому це позитивно свідчить і про розвиненість наукового потенціалу держави, і про неупередженість конкурсного механізму. 

  У таблиці № 3 наведена звідна інформація про найрезультативнішу десятку ВНЗ за підсумками конкурсного відбору виходячи з таких критеріїв як кількість проектів високого рівня та їх сумарна фінансова ємність з розрахунків на першій рік виконання, котру можна вважати певним відображенням наукоємності досліджень. 

Таблиця № 3 

Найрезультативніші ВНЗ у конкурсі наукових проектів 2016 року

 

  Виходячи з імовірності попадання проекту з наперед невідомою експертною оцінкою у групу високого рівня як середнього статистичного очікування, що визначається відношенням кількості проектів високого рівня (111) к їх загальної (832), тобто 13,3%, чому точно відповідає показник НТУ «ХПІ» (табл. № 3), можна побачити суттєві відмінності в успішності проектування наукової діяльності серед безумовних закладів-лідерів науки у вітчизняної вищої школі. Зокрема з погляду на результати закладів вищої технічної школи найбільшу повагу та увагу викликає досвід львівських політехніків, який заслуговує вивчення і використання в інших технічних університетах. 

  Частина 5: ПОГЛЯД З ДОСВІДУ НА РОЗШИРЕННЯ РІВНЕВОЇ СТРУКТУРИ

  Таблиця № 4 містить кількісний розподіл за інтервалами оцінок наукових проектів щорічного конкурсу міністерського рівня у 2016 році (згідно переліку за наказом МОН України від 31.10.2016 р. №1296). 

 Таблиця № 4 

Кількісний розподіл наукових проектів за інтервалами оцінок

 

  Наведена у таблиці № 5 пропозиція щодо розширення рівневої структури наукових проектів конкурсного відбору виходить, по-перше, із підвищення вкладу національної вищої школи в укріплення економіки і безпеки держави; по-друге, із міркувань збереження наукових шкіл, які є основними осередками найбільш стратегічно значущих для цього наукових розробок, по-третє, з як правило більшої фінансової ємності разом з більшою віддачею таких розробок; по-четверте, зі статистики розподілу таких розробок за досвідом попереднього конкурсного відбору (2016 рік); по-п'яте, із більш повного використання та удосконалення процедури конкурсного відбору. 

Таблиця № 5 

Рівні, їх границі у балах та кількість наукових проектів у них

 

  За існуючим бальним структуруванням наукових проектів за досвідом 2016 року, як це слід з таблиці № 5, угрупування за рівнем вище середнього налічує 111 (13,3%) проектів, з яких найбільш фінансово ємних за критерієм проектного стартового річного (2017) кошторисного обсягу ≥825 тис. грн. – 35 (37,6%), а за пропозицією – відповідно 321 (38,5%) і 66 (70,9%), що свідчить про доцільність уваги до пропозиції виходячи з наведеної вище у перших двох пунктах її основної мети (посилення могутності держави) та засобу сприяння досягненню мети (підтримка наукових досліджень ефективної більшості наукових шкіл). 

  Частина 6: ТЕРМІН ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ВПЛИВОВИЙ ФАКТОР УСПІХУ

  Із розглядання на прикладі проектів прикладних досліджень масиву співвідношень експертна оцінка – термін виконання проекту слідує (малюнок 2), що проекти з найбільшим, трирічним терміном виконання мають в середньому помітно більш високий науковий рівень, як це мабуть і повинно бути очікуваним виходячи з потенційних можливостей більш забезпечених часом і фінансами досліджень. 

 

Мал. 2 Результати експертизи проектів прикладних досліджень 

 

  Це особливо помітно серед найбільш фінансово ємних проектів з річною вартістю ≥825 тис. грн. (таблиця № 6), котра відповідає початковому річному (2017) бюджету проекту НТУ «ХПІ» високого рівня з виконавчою відповідальністю кафедри «Інтегровані технології машинобудування» ім. М. Ф. Семка.

Таблиця № 6 

Розподіл проектів прикладних досліджень за їх рівнем

 

  Слід відзначити, що якщо львівськими політехніками, безперечним лідерами у вищій технічній школі за результатами конкурсу, з 12-ти поданих проектів прикладних досліджень 3 є трирічними (всі – високого рівня), то серед 19-ти таких проектів харківських політехніків трирічних взагалі немає… 

  Частина 7: ТЕНДЕНЦІЯ РІВНЯ ОЦІНОК У РОЗРІЗІ ЄМНОСТІ БЮДЖЕТІВ

  Малюнок 3 містить кількісний розподіл за інтервалами оцінок наукових проектів з врахуванням їх бюджету у щорічному конкурсі міністерського рівня 2016 року (згідно переліку за наказом МОН України від 31.10.2016 р. № 1296). 

 

Мал. 3. Розподіл проектів за оцінками відповідно до обсягів фінансування у 2017році 

 З діаграм на малюнку 3 видно, що розподіл менш фінансово ємних проектів близький до кривої Гауса з центральним розташуванням найбільших інтервальних статистик, а саме у бальних межах 62>…≥37,5. Тоді як розподіл менших за чисельністю більш фінансово ємних проектів, яки за прийнятим тут розмежуванням складають 11,1% від загальної кількості конкурсних проектів, має чітко виражене зміщення максимуму в інтервал більш високих оціночних балів, а саме 76>…≥62,5. Поза всяким сумнівом за цим фактом стоїть статистично більше очікування більш вагомого сукупного досвіду наукових доробків у авторських колективах з більшою чисельністю дослідників, утримання яких потрібує й більш вагомого кошторису. Але воно того варте, якщо це визнана наукова школа, відображенням наявності та сучасної ефективності якої здебільшого і слід, мабуть, трактувати зв'язок виявленого тут зв'язку більш високої фінансової ємності проекту з більш високим результатом експертизи (таблиця № 7) як відображенням більш високого наукового рівня. 

Таблиця № 7 

Відсоток проектів з річним кошторисом ≥825 тис. грн.

від загальної кількості проектів за бальними інтервалами