Матіяш Валентина Василівна
кандидат педагогічних наук, доцент
Тернопільський національний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка
м. Тернопіль, Україна
Анотація: визначено основні функції педагогічного краєзнавства; подається характеристика запропонованих педагогічно-краєзнавчих функцій; виявлені принципи педагогічного краєзнавства, конкретизована їх сутність.
Ключові слова: педагогічне краєзнавство, функції, принципи.
На сучасному етапі розвитку нашого суспільства в навчально-виховних закладах України значна увага приділяється впровадженню краєзнавчих засобів, які досить довгий час використовувались недостатньо, однак були покликані виховувати підростаюче покоління, формувати у нього світоглядні переконання, високу мораль, духовність і культуру. Одним із шляхів реалізації краєзнавчого напрямку в системі підготовки майбутнього фахівця є педагогічне краєзнавство.
Феномен «педагогічне краєзнавство» на сучасному етапі розвитку педагогічної науки є суперечливим, остаточно не визначеним, не сформованим і має широкий спектр визначень. Ми поділяємо думку дослідників А. Л. Ламашова та Б. І. Наумова, які вважають, що педагогічне краєзнавство «…вивчає (як в історичному плані, так і в сучасному зрізі) місцеві особливості освіти, систему народної освіти, педагогічний процес у місцевих навчальних закладах, педагогічну творчість, творчу діяльність особистостей, практична діяльність яких прив’язана до певного регіону чи конкретної національності» [4, с. 37].
В результаті проведеного теоретичного аналізу цілком очевидними виступають такі основні функції педагогічного краєзнавства: соціально-культурна, теоретико-методологічна, суто дидактична, аксіологічна, праксеологічна та прогностична.
Вважаємо, що на перший план виступає соціально-культурна функція педагогічного краєзнавства, суть якої виявляється втому, що педагогічне краєзнавство є носієм накопиченого досвіду навчання та виховання підростаючого покоління народу, національності, регіону з властивим саме йому своєрідною культурою, історією, економікою, суспільним життям, соціальним середовищем.
Теоретико-методологічна функція педагогічного краєзнавства зумовлює наявність наукового фундаменту, розробки наукових основ, з позиції яких дається пояснення існуючих педагогічних явищ, розкриваються певні їх закономірності. Це здійснюється через спеціальні методологічні дослідження (науково-педагогічні).
Дидактична функція полягає в тому, що педагогічне краєзнавство як галузь педагогічних дисциплін може виступати навчальним курсом. Його призначення – забезпечити студентів системою педагогічно-краєзнавчих знань, умінь та навичок, формувати певні моральні погляди, переконання, особистісні якрості, розвивати здібності, самостійне й творче мислення.
Аксіологічну (ціннісну) функцію педагогічного краєзнавства, на нашу думку доцільно розглядати з двох сторін: перша передбачає відображення багатовікових педагогічних цінностей регіону з урахуванням його соціально-економічних та національних особливостей, вияв нових, а також розвиток та творче використання цих педагогічних цінностей; друга сторона аксіологічної функції полягає в тому, що педагогічне краєзнавство сприяє формуванню моральних цінностей особистості, тобто пізнання освітянської справи рідного краю, виховує певне ставлення до педагогічної діяльності і, як наслідок, іде формування самосвідомості (активізація моральних процесів, становлення морального середовища особистості).
Праксеологічна (дослідницька) функція педагогічного краєзнавства проявляється як комплекс науково-практичних та соціологічних досліджень педагогічних явищ, досвіду з метою встановлення їх ефективності та вироблення певних методичних рекомендацій.
Прогностична (антиципації) функція полягає у прогнозі, здогадці, здатності в тій чи іншій мірі передбачити події. Педагогічні явища, що спостерігаються, вивчаються в регіоні, приймаються як тимчасові припущення певного положення з тим, що пізніше їх буде обґрунтовано і виведено в певну закономірність (у філософії – сприймання об’єкта сприймання ще до самого сприймання), тобто теоретичне обґрунтування педагогічних явищ на основі попереднього досвіду.
Слід відзначити, що вищевикладені функції взаємопов’язані, взаємообумовлені та взаємозалежні.
Дбаючи про більш ретельний аналіз педагогічного краєзнавства як сфери професійної діяльності фахівця, доцільно визначитися у вихідних положеннях щодо реалізації цієї діяльності. Дотримання цих положень, вимог забезпечить ефективне застосування педагогічного краєзнавства в якості засобу підготовки майбутніх учителів до гуманітаризації навчання, сприятиме побудові навчально-виховного процесу на наукових засадах.
Охарактеризуємо принципи педагогічного краєзнавства. Зупинимося на загально педагогічних принципах.
1. Принцип науковості передбачає чітке обґрунтування об’єкта дослідження. Це ті методологічні, методичні і теоретичні висновки та положення педагогіки, що відображаються у педагогічному краєзнавстві. Крім того, науковий підхід вимагає спостереження й опису педагогічних явищ, їх систематизації і, нарешті, чіткого обґрунтування узагальнень і висновків фактичним даними.
2. З принципом науковості безпосередньо пов’язаний принцип системності і послідовності. Він випливає як і з поставлених завдань перед педагогічним краєзнавством, так і з особливостей процесів, явищ, що вивчаються. Системність та послідовність передбачають довготривале, регулярне вивчення педагогічного процесу в регіоні, без чого неможливо зробити висновки, узагальнення, встановити закономірності, характерні для даної території, а також простежити взаємозв’язок і взаємообумовленість педагогічних явищ, предметів, подій в даному краю з такими ж в інших регіонах країни.
3. Принцип доступності полягає в тому, що накопичення краєзнавчо-педагогічного матеріалу дає можливість поглибити уявлення про педагогічні явища в цілому. Крім того, конкретні прояви регіональних особливостей освіти, приклади з навчання і виховання, взяті з досвіду учителів краю, сприяють виведенню певних закономірностей.
4. Одним із провідних положень педагогічного краєзнавства є комплексність. Цей принцип випливає із самого змісту педагогічного краєзнавства, його напрямків, різних за змістом та методами досліджень, що ведуть у своїй сукупності до наукового і всестороннього пізнання освітянської справи регіону, рідного краю. При вивченні педагогіки краю необхідно розглядати всі її сторони (історію, дидактику, школознавство, етнопедагогіку) у взаємозв’язку і взаємозумовленості.
5. Принцип врахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду студентів. Суть цього принципу полягає у вивченні і врахуванні індивідуальних особливостей студентів, їх інтересів, попереднього досвіду з метою підвищення якості навчальної роботи з педагогічного краєзнавства, всебічного розвитку студентів, розвитку їхніх творчих здібностей. В умовах вищого навчального закладу основний акцент у змісті колективних та індивідуальних форм роботи з педагогічного краєзнавства робиться в напрямку оволодіння знаннями, набуття професійних умінь, навичок, формування організаторських умінь та навичок, патріотичних почуттів, виховання любові до обраної професії.
Специфічним для педагогічного краєзнавства є принцип регіональності, що базується на врахуванні конкретних особливостей краю (природних, культурних, історичних, економічних та інших). Без врахування цих особливостей не може бути педагогічного краєзнавства.
Ще однією вимогою, своєрідною для педагогічно-краєзнавчої діяльності, є принцип дослідництва і творчості, який випливає з того, що педагогічне краєзнавство не зводиться лише до засвоєння певних знань з цієї галузі науки, а передбачає також організацію різноманітної практичної діяльності, зокрема: пошук матеріалу, його аналіз, систематизацію, творче переосмислення та практичне застосування.
Дослідження не вичерпало всіх аспектів. Майбутні знахідки вбачаємо у технології формування педагогічно-краєзнавчої компетентності майбутніх педагогів.
Література
1. Аверкиева Г. Использование педагогического краеведения в подготовке будущих учителей / Г. Аверкиева. – Архангельск, 1996. – 142 с.
2. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм / М.П.Крачило. – К., Вища школа, 1994. - 190 с.
3. Милонов Н.А. Литературное краеведение / М.А.Милонов -М.: Просвещение, 1985. - 192 с.
4. Роль педагогического краеведения в профессиональной подготовке учителя. - Алма-Ата: Мектеб, 1986. - 128 с.
5. Романько В.И. Краеведение в системе вузовской подготовки учителя литературы. Дис. канд. пед. наук. 13.00.01 / В.И. Романько – К., 1992. - 163 с.
