Остапчук Алла Василівна,

вчитель І категорії 

загальноосвітньої школи №13

м. Коростеня Житомирської обл.

 

  Анотація. Ця стаття надасть методичні рекомендації, які необхідні для вирішення проблем, пов’язаних із створенням власного майстер – класу.

  Ключові слова: майстер-клас, професіоналізм вчителя.

 

  Вчитель майстром не народжується, а тільки багаторічна педагогічна практика робить його таким. І тільки після осмисленої, вдумливої роботи над собою, критичними роздумами над своїми «злетами  та падіннями» існує можливість швидко та якісно ставити навчально-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх, тобто впроваджувати у практичну педагогіку технології розвитку професіоналізму.

  Освітня модель учителя – майстра у сучасному педагогічному просторі повинна відрізнятися  власним «почерком», бо тільки індивідуалізація професійної діяльності веде до "інноваційності" досвіду. 

  Майстер-клас – це одна з форм ефективного, професійного активного навчання, під час якого ведучий-спеціаліст (далі Майстер) розповідає та показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

  Слушною думкою є ідея майстер-класу як один із тих варіантів, який може продемонструвати високий клас майстерності вчителя у світлі інноватики. 

  Для того, щоб вчитель успішно провів майстер-клас необхідно вміти:

• миттєво реагувати на проблеми, що виникають перед ним; 
• швидко та свідомо рефлектувати на науково-методичній основі.

  Саме така праця дає вчителю - практику не тільки успіх у роботі, а й реальну можливість з користю для справи представити свої досягнення колегам по методичному об’єднанню, адміністрації та атестаційній комісії школи чи вищого рангу.

  Отже, для створення власного майстер-класу вчитель повинен поставити перед собою такі завдання: демонстрації методів, прийомів та технологій педагогічної діяльності супроводжувати коментарями; над проблемою, яку створив учитель, працювати спільно і слухачам, і педагогу-майстру; створити умови для успішної  рефлексії учасниками майстер-класу. 

  Умовно проведення майстер-класу можливо поділити на такі етапи:

     І. Підготовчо-організаційний.

     ІІ. Основна частина.

  1.Презентація педагогічного досвіду Майстром:

     а) описуються досягнення в роботі;

     б) визначаються проблеми та перспективи.

  2.Представлення системи роботи: визначаються основні прийоми роботи, які Майстер буде демонструвати слухачам.

  3. Проведення імітаційної гри:

     а) майстер проводить захід із Слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи;

     б) слухачі одночасно грають дві ролі: учнів експериментальної групи та експертів, присутніх на відкритому заході.

     в ) майстер виконує роль консультанта, організовує самостійну роботу Слухачів і керує нею.

  ІІІ. Афішування – представлення  виконаних робіт

  1. Проводиться дискусія за результатами спільної діяльності Слухачів і Майстра. 

  Недарма у свій час відомий український педагог  В. Сухомлинський, стверджував, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Якщо вчитель демонструє свій досвід у вигляді майстер-класу, то в ході проведення  пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка показує свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. 

  Перед учителем-майстром постає ціла низка проблем:

  Які прийоми, технології з найкращої сторони покажуть його  майстерність ? Яким чином краще зробити це? Чи показувати приклади практичної роботи з дітьми чи методологічні аспекти педагогічної діяльності? Усі ці й багато інших аналогічних запитань виникають у вчителів, які систематично та активно підвищують свою кваліфікацію фахівців на різних рівнях. Учителям є чим поділитись, але питання полягає в тому, як це краще зробити, як забезпечити проведення майстер-класів на якісно високому рівні.

  Пропоную свої кроки до створення власного майстер-класу.

  Крок №1. Тематика майстер-класу. Під час підготовчо-організаційної частини я рекомендую продумати тематику, якою буде керуватися весь хід майстер-класу. Це може бути будь-яка віртуальна морська мандрівка, сходження на пік, крокування лабіринтом і т. д.

  Крок №2. Незвичайний початок. Важливою частиною виступу є початок, зокрема, перші дві хвилини. Ви або захопити аудиторію від самого початку, або втратите її.

  Щоб зацікавити своїх колег, кожен  Майстер повинен дійство розпочати незвичайно. Пропоную методики початку майстер-класу.

  «Зроби комплімент». Нехай кожен подивиться на свого сусіда ліворуч і подумає, що найбільше подобається в ньому та зробить комплімент. Той, кому зроблено комплімент, повинен подякувати, а потім зробити те саме наступному і так далі.

  Для створення позитивного настрою. Використовується методика « Я вітаю тих, хто ( хоче щось дізнатись нове, має гарну зачіску, гарно співає, має гарну краватку і т.д.)

   Метод «кольоропису». Із наявних кольорів майстер пропонує підняти той, який відповідає їх настрою перед заняттям: 

 Червоний - радість, захоплення.      Блакитний - схвильованість.

Оранжевий - хороший настрій.             Фіолетовий - агресивність.

Жовтий - спокій.                               Чорний – погане самопочуття.

Зелений - невизначення.

 Такі методики допомагають зняти психологічне напруження початку майстер-класу.

  Крок №3. Закінчення майстер – класу. Завершення – найважливіша частина виступу. Більшість людей запам’ятовує саме цю частину, тому увесь зміст виступу повинен бути спрямованим саме на завершення, і краще продумати його від самого початку. Отже, рекомендую деякі методики завершення роботи.

  «Символ». Ведучий утворює декілька груп, завдання яких придумати символ – асоціацію до заходу, який відбувся та виготовити його. Потім по черзі представники від кожної групи представляють свій символ та приклеюють його до ватману .

  «Долонька побажань». Кожен із слухачів отримує по аркушу паперу, підписує його. Потім кладе свою долоню та обводить її. Вона повинна розміщуватися по центру паперу. Потім слухач передає свій папірець сусіду справа, який повинен написати побажання, пораду і т.д. Потім дається час на те, щоб прочитати побажання.

  «Пальчики». Кожен із слухачів отримує по аркушу паперу, підписує його. Потім кладе свою долоню та обводить її. Вона повинна розміщуватися по центру паперу. В кожному пальчику необхідно вписати інформацію:

     1) Мої емоції від заходу (великий);

     2) Чого навчився (вказівний);

     3) Що не сподобалося, що покращити (середній);

     4) Особисті контакти, чи знайшов друзів (безіменний);

     5) Чого було недостатньо (мізинець).

  Долоньку можна вирізати, а потім приклеїти до ватману.

  «Сердечний конверт». Слухачі пишуть на конвертах свої імена або міста, потім кожен пише побажання, слова подяки, поради, координати, малюнки і так далі. Потім ці аркуші паперу складають у відповідний конверт.

  Крок №4. Картки – записнички. Майстер повинен якнайменше покладатися на письмові нотатки, бо вони можуть негативно вплинути на візуальний контакт зі слухачами. Найкраща допомога вашій пам’яті - невеликі картки – нотатки, у яких записані ключові слова.

  Крок №5. Створи  групи. Представлення майстер - класу обумовлює роботу в групах, отже Майстер повинен використовувати способи об’єднання слухачів, тому рекомендую деякі потрібні методики.

  «Ґудзик». Кладемо ґудзики у мішечок. Слухачі витягують з мішка по одному. Ті, у кого ґудзики одного виду, утворюють групу.

  «Прислів’я». Роздайте картки, на яких написаний початок, а на інших закінчення прислів’я чи приказки. Завдання для учасників: відшукати схожу картку та створити пару.

  «Цветик-семицветик». Зробіть «цветик-семицветик», колір пелюсток має тільки естетичне значення. Кількість пелюсток залежить від кількості осіб в групі. Якщо Вам потрібно розділити групу на 3 підгрупи, то придумайте 3 будь – яких символи для груп (наприклад, сонце, слон, змія). Напишіть ці символи на кожному аркуші з іншої сторони. Потім кожний слухач бере будь-яку пелюстку із символом, утворюють групи.

  «Збери малюнок». Необхідно розрізати листівку, мапу, малюнок (на вибір) за таким принципом: кожна листівка – група; кількість частин малюнка – учасники групи.

  Крок №6. Продумати  основну частину. Ми маємо початок та закінчення. Тепер створюємо основну частину, яка повинна бути структурована у хронологічному порядку елементів, на яких базується  майстер – клас. І тільки щось живе, несподіване, неймовірне, збудливе зацікавить аудиторію! Цікавішим виступ можуть зробити:

• Привабливі візуальні засоби. Влучний образ вартий тисячі слів, особливо якщо він незвичайний та доцільний, він стимулює інтерес аудиторії, сприяє розумінню отриманої інформації, встановлюють довірливі стосунки між Майстром та слухачами;
• Цікава історія про людей. Людям подобаються історії про інших, особливо, якщо вони розв’язали проблему або досягли слави та успіху;
• Демонстрації. Демонстрація, яка ілюструє твердження, запам’ятається краще та вплине сильніше, ніж просте пояснення вербально;
• Реальні історії. Історії з реального життя завжди сприймаються добре, бо є прикладом того, де можна використати, інформацію, про яку ви говорите.[4, 20-4-2]

  Крок №7. Повторення – мати навчання. До майстер – класу не можна ставитися легковажно, тому повторення  - єдиний ефективний шлях до розв’язання проблеми напруженого нервування перед виступом.

  Навіть професіонал-оратор не виголошує промову, якщо перед цим не мав попередньої репетиції.[4, 20-4-3]

 

Література

1.Педагогічна академія пані Софії. \ міні - журнал\ січень, - Х., «Основа», 2007.

2.Педагогічна академія пані Софії. \ міні – журнал \ листопад, - Х., «Основа», 2007.

3.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок.-К., «А.С.К.», 2005.

4.Хімія, №8, \ Актуальні діалоги №6\, - Х «Основа», 2013