Безкоровайна Лариса Вікторівна

ORCID iD 0000-0001-9502-9604

кандидат педагогічних наук, доцент, 

доцент кафедри туризму, докторант,

Запорізький національний університет,

вул. Жуковського, 66, 69063 м. Запоріжжя, Україна,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  Анотація. Проаналізовано теоретичне підґрунтя професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, з’ясовані ознаки, окреслені шляхи оптимізації. З’ясовано, що дослідження питання оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, є актуальним у сучасній педагогічній науці. Зроблено певні висновки, подано пропозиції щодо вирішення окресленої проблеми та напрями подальших робіт.

  Ключові слова: “вища освіта”, “майбутній фахівець з туризмознавства”, “професійна підготовка”, “туризм”.

  Зміст наукової роботи.

  На основі теоретичного аналізу (О.О. Бейдик, Т.А. Дьорова, О.А. Кручек, О.О. Любіцева, В.С. Пазенок, Б.П. Яценко та ін.) щодо вивчення поняття «туризмознавство» як об’єкта наукового дослідження, визнано існування деяких термінологічних труднощів на сьогодні. Встановлено, що з низки понять, що протягом багатьох років розглядаються фахівцями, а саме: «туристика», «туризмологія», «туризмознавство», «туризмометрія», нині домінують лише два − «туристика» і «туризмознавство». Поняття «туризмознавство» ми визначаємо як цілісну систему, що здійснює формування й розвиток єдиної концепції туризму, вивчає туристичну діяльність, економіку, законодавство і менеджмент туризму.

Для більш ґрунтовного вивчення професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства проаналізовано базові поняття дослідження, які класифіковано у групи:

- до першої групи понять віднесено такі, що визначають систему освіти: «освіта», «вища освіта», «зміст вищої освіти», «зміст навчання», «вища професійна освіта», «безперервна освіта», «освіта протягом життя»; 

- до другої − систему професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах: «професійна підготовка», «професійна готовність», «акмеологія», «професіоналізм», «професіоналізм фахівця», «професійна компетентність», «акмеологічна компетентність»; 

- до третьої − професійну підготовку майбутніх фахівців з туризмознавства: «фахівець з туризму», «майбутній фахівець з туризмознавства», «компетентність майбутнього фахівця з туризмознавства», «компетенції майбутнього фахівця з туризмознавства». 

  Поняття «професіоналізм фахівця» ми розглядаємо як якісну характеристику особистості, що відображає високий рівень професійно важливих, особистісно-ділових якостей і креативності, адекватний рівень домагань, мотивації та ціннісних орієнтацій, спрямованих на професійний розвиток.

  Зауважено, що проблему професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства ще не достатньо досліджено в теоретичному і методичному аспектах, що не дає можливості повною мірою використовувати освітній потенціал вищої школи в Україні. За таких умов потребують дослідження, обґрунтування та розробки концепція і модель професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства, з’ясування основних елементів структури професіограми майбутнього фахівця з туризмознавства, визначення й формулювання компонентів готовності майбутнього фахівця з туризмознавства до професійної діяльності.

  Поняття «майбутній фахівець з туризмознавства» ми визначаємо як особистість, яка досконало володіє системою професійних знань, умінь і навичок з технології туристичної діяльності, здатна до виконання організаційної, управлінської та сервісної діяльності в галузі туризму, має необхідний рівень професійних і особистих якостей для ефективного надання туристичних послуг. 

  В системі професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства обрані ключові компетенції майбутніх фахівців з туризмознавства: соціальні, комунікативні, інформаційні, автономізаційні. Означена система має бути спрямована на формування і розвиток ключових компетенцій з урахуванням сучасних світових тенденцій щодо кваліфікації фахівців цього напряму, особливостей вітчизняної туристичної галузі, специфіки професійної діяльності. 

  З’ясовано, що нині освітній процес забезпечує опанування колом професійних знань і умінь, але спостерігається недостатня орієнтація на практичну взаємодію. Вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку майбутніх фахівців з туризмознавства, не завжди мають можливість забезпечити студентам практику на підприємстві, яке має корпоративну систему цінностей та персонал, у якого студенти можуть навчитися правильному розумінню особливостей обраної професії. Це призводить до того, що, на жаль, підприємства вимушені витрачати кошти на навчання та перенавчання готових фахівців з профільною вищою освітою. Відзначено, що досягнення оптимального співвідношення між теоретичною і практичною підготовкою фахівців з туризмознавства є можливим на основі взаємовигідного співробітництва освітніх установ та підприємств туристичної галузі. 

  Вважаємо за доцільне включати до професіограми майбутнього фахівця з туризмознавства, яку необхідно пов’язувати з підвищенням соціальних вимог, такі розділи:

- систему (ієрархію) професійних завдань, соціально затребуваних і таких, що поставлено перед фахівцем в його професійній праці, 

- види професійної діяльності, якими потрібно володіти майбутньому фахівцеві з туризмознавства (організаційна, управлінська, сервісна);

- особистісні ресурси, які майбутньому фахівцеві з туризмознавства необхідно вкладати в професійну діяльність: інтелектуальні, емоційно-вольові, комунікативні, міжособистісного спілкування;

- доконечні результати праці: організація туристичної діяльності; документальне забезпечення туристичних послуг; створення психологічного клімату при спілкуванні зі споживачем; вибір і використання технічних засобів та інформаційних технологій при наданні туристичних послуг; організація сервісу; розробка проекту надання туристичних послуг; забезпечення необхідної якості туристичних послуг; розробка технологічного процесу з виконання комплексу туристичних послуг; використання іноземних мов у професійній діяльності; узгодження, оформлення і доведення туристичних послуг до споживача; ефективна туристична діяльність в ринкових умовах;

- рівні професіоналізму і компетентності, необхідні для вирішення поставлених суспільством завдань: адаптації, професійної самосвідомості, майстерності, творчості, самоактуалізації, самовизначення, прагнення до професійного розвитку протягом життя.

  Аналіз Національного Класифікатора професій України [4] уможливив з’ясувати вимоги до працівників індустрії туризму: найменування основних посад; необхідний рівень освіти; посадові обов’язки, які відповідають кваліфікаційному рівню; перелік ключових навичок і знань, необхідних для виконання майбутніми фахівцями з туризмознавства кожного посадового обов’язку. Визначені професійні компетентності майбутнього фахівця з туризмознавства, які ми поділили на дві групи: загальні та предметно-спеціальні (фахові). В структурі готовності майбутнього фахівця з туризмознавства до професійної діяльності нами виокремлено взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, особистісно-творчий, інформаційно-технологічний, діяльнісно-операційний, що характеризують відповідно морально-психологічну, теоретичну, практичну готовність до професійної діяльності, та складають систему професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.

  Аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства підтвердив, що рівень означеного процесу у вищих навчальних закладах України є недостатнім і потребує глибокого вивчення, вдосконалення та оптимізації. З’ясовано, що дослідження обраної нами проблеми є актуальним і доцільним на сьогодні. 

  В результаті опитування керівників та фахівців туристичних підприємств, а також аналізу розміщених на Інтернет-сайтах вимог роботодавців туристичної галузі щодо випускників, з’ясовано, що проблема якісної підготовки фахівців обумовлена недостатньою ефективністю взаємодії вищих навчальних закладів з працедавцями. У зв’язку з цим, організація участі роботодавців у підготовці професійних кадрів набуває особливої значимості і є об’єктивно необхідною умовою ефективного розвитку професійних компетенцій студентів, що відповідають вимогам роботодавців. Враховуючи зазначене, ми виокремили професійні й особистісні якості майбутніх фахівців з туризмознавства: професійні: професійна спрямованість, мотивація до саморозвитку, підвищення власної кваліфікації, навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, роботи в команді, уміння знаходити потенційних клієнтів з туристичних послуг, партнерів туристичної індустрії; особистісні: самостійність, організованість, активність, творчість, відповідальність. 

  Висновки. Таким чином, зважаючи на теоретичний аналіз, розгляд сучасного стану професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах України, значний обсяг вимог, побажань і пропозицій щодо оптимізації освітнього процесу цих фахівців з боку роботодавців, виникає необхідність якісних змін у змісті і технології навчання; впровадженні нових форм соціального партнерства, типів договорів, спрямованих на забезпечення кадрових потреб туристичних підприємств; визначення організаційно-педагогічних умов, розробки системної моделі підготовки задля досягнення мети − готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розгляді інших аспектів означеної підготовки.

Література:

1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс]. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

2. Закон України «Про туризм» Із змінами, внесеними згідно із Законом N 222-VIII (222-19) від 02.03.2015, ВВР, 2015, N 23, ст. 158 [Електронний ресурс]. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-15.

3. Кручек О.А. «Новый этап в развитии туризмоведения (к выходу монографии «Туризмология: концептуальные основы туризмологии»)» [Електронний ресурс] / О.А. Кручек // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і праваю Серія: філософські науки. – 2011. – Випуск 11. – С. 112-126. URL: http://tourlib.net/statti_ukr/kruchek2.htm

4. Національний Класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003:2010 із змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 серпня 2016 року N 1328 http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=433 Бузни А. Н. Терминологические трудности в туристике / А. Н. Бузни, А. С. Мацова // Вісник ДІТБ. − 2013. − № 17. − С. 105-114. – URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vditb_2013_17_20.