Дацюк Наталія Михайлівна

асистент

Тернопільський національний педагогічний 

університет імені Володимира Гнатюка,

кафедра образотворчого мистецтва,

дизайну та методики їх викладання

місто Тернопіль

 

  У статті досліджуються храми середньої, великої та дуже великої вмістимості, збудовані в період з 1995 року по 2016 рік на Тернопільщині. Вплив традицій українського храмобудування та нові форми в архітектурі церков в інтерпретації архітектора Михайла Нетриб’яка.

  Ключові слова: храмобудування, візантійський стиль, сакральна архітектура, стиль в архітектурі.

  Постановка проблеми. У перші роки незалежності України масово почалось відродження старих та будівництво нових сакральних будинків. У невеликих селах громади будували переважно малі церкви і каплиці. У містах і райцентрах відбувалось будівництво середніх, великих та дуже великих храмів. На даний час, в основному, проводиться будівництво малих і середніх церков в різних районах обласного центру, та області. Професор архітектури Конрад Куча - Кучинський з Варшавської Політехніки пише: ”В майбутньому, гадаю, буде щораз більше тенденцій не до великих монументальних кафедральних соборів, але радше до більш камерних споруд, до місця, котре є поруч. І так, йдучи до праці, до школи, вийду з дому й матиму маленьку церкву поруч. Може це таке повернення до малого храму перших століть християнства. Але, як мені здається, це така модель менших – сусідських, локальних – спільнот. І не в тому річ, що менше вірних, але справа в самій системі простору, і в тому, що хоч і можемо доїхати до більшого храму за кілька кілометрів, воліємо радше мати меншу церкву поруч.” [3]

  Аналіз останніх досліджень. Сучасна церковна архітектура є об’єктом для досліджень багатьох науковців. Матеріали статті опираються на наукові розробки В. Ю. Дячок [1], С. Лінда [2] та ін.

  Постановка завдання. Мета статті – дослідити сучасні тенденції розвитку середніх, великих та дуже великих храмів, збудованих за проектами архітектора М.М.Нетриб’яка, дослідити їх стильові прототипи.

  Виклад основного матеріалу. При будівництві нового храму необхідно визначити його розміри, склад і площі основних і допоміжних приміщень, склад супутніх будівель і споруд. Головним показником величини храму є його вмістимість. Необхідно точно знати, яку кількість людей може вмістити дана будівля. Вмістимість сакрального будинку багато в чому визначає зовнішній і внутрішній вигляд споруди. Аналіз великої кількості храмів дозволяє підрозділити парафіяльні храми в залежності від вмістимості на чотири групи: малі, середні, великі і дуже великі. Зміна розмірів (місткості) від однієї групи до іншої призводить до суттєво якісних змін всього архітектурного вигляду сакральних будинків. [4]

  Архітектором Михайлом Нетриб’яком запроектована велика кількість об’єктів сакральної архітектури. Їх можна розділити на : каплиці і малі церквивмістимістю 50-150 прихожан,середні храми вмістимістю 300 - 700 прихожан, великі сакральні будинки вмістимістю - 700 – 1500 прихожан та дуже великі – більше 1500 прихожан.

  До середніх об’єктів сакральної архітектури відносяться: храм УПЦ КП Святого Рівноапостольського князя Володимира в Бучачі , собор Святих Володимира і Ольги в місті ХоростківГусятинського району, Храм Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ в селі Біла Тернопільського району, церква Архістратига Божого МихаїлаУПЦ Київського Патріархату в с.ГолгочаПідгаєцького району,церква Різдва Богородиці по вулиці Київській в м.Тернополі (рис.1), церква Святої Трійці місто Копиченці ( рис.2) , та інші.

  До великих храмів відносяться: церква Пресвятої Богородиці селище Гусятин, церква святих апостолів Петра і Павла у м Козова,церква всіх святих українського народу містоПідгайці,церква Серця Христового в місті Заліщики та інші.

  До дуже великих сакральних будинків відносяться: собор Матері Божої Неустанної Помочі по бульвару Данила Галицького в місті Тернополі ( рис.3 ), собор Різдва Христового, УПЦ КП в місті Чернівці по вул.Небесної сотні ( Комарова – Стасюка), собор Зарваницької Матері Божої в Марійському Духовному центрі в селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області.

  Стилістика храмів архітектора Михайла Нетриб’яка – це, переважно, хрестово - купольні храми найбільш традиційні для України. Основу структури утворює в плані рівнокінцевий грецький хрест, над центром якого зводиться купол. На основі цієї схеми створюються компактні пірамідальні композиції, що йдуть до центрального верхнього хреста. 

  В церквах у м.Підгайці, м.Козова, м.Заліщики, м.Гусятин проглядаються певні паралелі з архітектурою Відродження. Класичність виявляється у прагненні до цілісності, зовнішній і внутрішній завершеності, порядку, чіткості структури.

  Розглянемо об’ємно–планувальну структуру церкви Пресвятої Богородиці в селищі Гусятин Тернопільської області. В плані храм хрестовий , складається з однонавного об’єму, святилища, вхідного тамбуру зі сходами. Наявні хори і балкон. Гілки хреста мають склепінчасте перекриття, середньохрестя перекрите куполом. Всі гілки хреста зв’язані з середньохрестям арками, які є одночасно і підпружними для барабана. Над приміщеннями, що примикають до внутрішніх кутів хреста ( центральної нави ) розміщені чотири бані. Таке об’ємно – планувальне вирішення – характерне для церков, що відносяться до середніх і великих храмів. 

  Слід відзначити тенденцію розширення функції храмів де, крім традиційно сформованого ядра, з’являються нові функціональні групи приміщень: парафіяльні школи, громадські трапезні, хрещальні, підсобні приміщення. Як правило, вони розміщуються в цокольних поверхах. Таке вирішення наявне у храмах:собор святих апостолів Петра і Павла ус.м.т. Козова, собор Матері Божої Неустанної Помочі по бульвару Данила Галицького в місті Тернополі (рис.3),церква всіх святих українського народу містоПідгайці,церква Пресвятої Богородиці містоГусятин, Копиченці, собор Різдва Христового місто Чернівці, церква Різдва Богородиці по вулиці Київській в м. Тернополі.

  Сучасний храм потребує розширення канонічних функцій - забезпечити потреби богослужіння, групових та індивідуальних запитів культурного вдосконалення. Єднання релігії та освіти дуже плідне в здійсненні духовного оновлення сучасного суспільства. Такий храм виконує важливі громадські функції.

  У церкві в м.Бучач, церквіСвятої Трійцімісто Копиченці,соборі Дан Галицького проглядаються риси Чернігівської П’ятницької церкви – візантійського стилю.

  Архітектурно-планувальне рішенняцеркви Святої Трійці місто Копиченці- це п’ятиверха хрещата в плані будівля, бічні рамена просторового хреста й апсида ( вівтар) – майже рівні за площею, однакової висоти. Бабинець, над яким розташовані хори, вівтар, бічні рамена перекриті напівциліндричним склепінням. Над середньохрестям на чотирьох підпружних арках півкруглої форми підноситься циліндричний підбанник (ззовні восьмигранний) перекритий сферичним куполом. Підбанник завершується восьмигранною банею. Баня увінчана ліхтарем з хрестом. Стіни, що м’яко переходять у склепіння і вітражі, створюють цікаву гру світла як зовні, так і в інтер’єрі храму. Церква відзначається гармонійними пропорціями, чіткістю та логікою побудови архітектурної форми, лаконічністю мас. Силует церкви утворює традиційну пірамідальну композицію зовнішніх та внутрішніх просторів, які відображають гармонійну і новітню храмову споруду.

  Висновки. Таким чином, досліджуючи сучасні храми, збудовані на території Тернопільщини архітектором М.М.Нетриб’яком, робимо висновок, що сакральні будівлі є одним із найбільш масових типів громадських споруд у сучасному будівництві, в залежності від місця будівництва та громадської потреби вони поділяються на групи. Сакральна архітектураввібрала не тільки модернові сучасні форми, а й опирається,насамперед, на прадавні традиції українського зодчества, зокремаРусько – Візантійського періоду, добу відродження(бароко) та кінець ХІХ– перша третина ХХ ст. 

 

Рис.1Церква Різдва Богородиці по вулиці Київській в м. Тернополі

 

Рис.2 Церква Святої Трійці місто КопиченціГусятинського р-ну

 

Рис.3 Собор Матері Божої Неустанної Помочі по бульвару Данила Галицького в місті Тернополі

 

Бібліографічний список

1. Дячок Ю.В. Творчий внесок Михайла Нетриб’яка в архітектурний простір Тернопільщини / Ю.В.Дячок // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету В.Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / [за ред. О. С. Смоляка]. – Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2012. – №1. – 177–179 с.

2. Лінда С., Іваночко У. Стильові пошуки в сакральній архітектурі сучасної України / С. Лінда, к. арх., У. Іваночко, к. арх.// Національний університет «Львівська політехніка». – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ 2009.

3. Д.Епіхіна. Традиційність та новаторські тенденції в сучасній сакральній архітектурі України|// er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/11382. ‎

4.Возняк, Е. Р.Архитектура православных храмов на примере храмов Санкт-Петербурга: учеб. пособ. / Е. Р. Возняк, В. С. Горюнов, С. В. Семенцов;СПбГАСУ. – СПб., 2010. – С. 56–57.6. Д Єпіхіна. Традиційність та новаторські тенденції в сучасній сакральній архітектурі України// er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/11382. ‎2012.