Шологон Лілія Іванівна

кандидат історичних наук,

доцент кафедри історіографії і 

джерелознавства Прикарпатського 

національного університету 

 імені Василя Стефаника

м. Івано-Франківськ

Україна

 

  Анотація: У статті проаналізовано документи з історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що зберігаються у фондах зарубіжних архівних та бібліотечних установ, зокрема Австрійського державного архіву, Архіву зовнішньої політики Російської імперії історико-документального департаменту МЗС Росії, Центрального державного історичного архіву Російської Федерації (м. Санкт-Петербург), Державного архіву Російської Федерації (м. Москва), Державного архіву в Перемишлі, Центрального архіву актів давніх у Варшаві, Національної бібліотеки у Варшаві.

  Ключові слова: джерельний комплекс, архівні установи, фонди, Галичина, національно-культурний рух.

  Процес формування джерельного комплексу нашого дослідження передбачав ознайомлення з матеріалами та опрацювання документів, що зберігаються в закордонних архівах. Оскільки урядові установи Австро-Угорської монархії пильно стежили за розвитком політичної ситуації та громадського життя в Галичині, то до міністерств у Відні відправлялася інформація з розгорнутою характеристикою політичних партій, громадських об’єднань, окремих діячів тощо. Саме тому у фондах Австрійського державного архіву, зокрема в його першому відділі – Архіві цісарського дому, двору і держави відклалася низка документів з історії українського національного руху Галичини (переважно вони зберігаються в особистому архіві спадкоємця імператорського престолу Франца Фердинанда). Низку важливих українознавчих документів містить третій відділ Австрійського державного архіву у Відні – Загальний архів органів державного управління (щоденні рапорти поліції Львова та її звіти про суспільно-політичну ситуацію в Галичині) [1, с. 74]. Цілком погоджуємося з дослідником І.С.Михальським, що перебільшувати значення цих архівів не варто, оскільки копії майже всіх урядових донесень та інших матеріалів зберігаються в різних фондах Центрального державного історичного архіву України, м. Львів (далі – ЦДІАЛ України), насамперед у фонді Галицького намісництва [2, с. 40].

  Більш цінними виявилися для нашого дослідження звіти австрійських зовнішньополітичних відомств (посольств у Санкт-Петербурзі та Берліні, генеральних консульств у Санкт-Петербурзі, Одесі, Варшаві тощо) [1, с. 73], оскільки містять відомості щодо активізації “російського чинника” напередодні Першої світової війни.

  Натомість звіти російських дипломатів про національні та суспільно-політичні відносини в Галичині зберігаються в Архіві зовнішньої політики Російської імперії історико-документального департаменту МЗС Росії і дозволяють зробити висновок про штучне закріплення російського фактора (москвофільського руху) в національно-культурному житті краю [3]. Це засвідчує значний масив документів, що містяться у фондах 133 – Канцелярія Міністерства закордонних справ. 1914 р. Політичний відділ архіву. Тематичні справи [4], 135 – Особливий політичний відділ. 1863–1917 рр., 151 – Політичний архів (1839–1917 рр.). Слов’янський рух в Австро-Угорщині, 340 – Колекція документальних матеріалів із особистих архівів чиновників Міністерства закордонних справ Російської імперії [3, с. 85–220] тощо. Політику російських неурядових структур щодо українських земель Австро-Угорщини загалом і Галичини зокрема розкривають окремі матеріали Центрального державного історичного архіву Російської Федерації, м. Санкт-Петербург (фонд 465 – Галицько-руське благодійне товариство) [5] та Державного архіву Російської Федерації, м. Москва (фонд 523 – Партія народної свободи (Кадети) 1905–1917 рр.) [6].

  Серед архівних установ Польщі джерела з історії національно-культурного руху відклалися в Державному архіві в Перемишлі, адже це місто впродовж досліджуваного періоду стало не лише вогнищем культурного відродження Надсяння, але й вагомим осередком формування української самосвідомості Галичини. Оскільки Перемишль був центром греко-католицької єпархії, то збереглися документи, що розкривають провідну роль духовенства в національно-культурному русі. Також серед фондів архіву нами виявлено різнопланові документи про гастролі театрального колективу товариства “Руська бесіда”, діяльність культурно-освітніх та музичних товариств міста [7]. У Центральному архіві актів давніх у Варшаві зберігаються матеріали про діяльність українських, польських та інших культурно-освітніх товариств Галичини на початку ХХ ст. [8].

  Серед зарубіжних бібліотечних установ важливі документи для дослідження обраної теми знаходяться у відділі рукописів Національної бібліотеки у Варшаві в Архіві Наукового товариства імені Шевченка. Насамперед це протоколи загальних зібрань та засідань Головного виділу (проводу) “Просвіти” за 1868–1914 рр., що після Другої світової війни опинився на території Польщі [9]. Слід зазначити, що їх фотокопії зберігаються в ЦДІАЛ України.

  Таким чином, варто зазначити, що за кордоном зберігається низка цінних документів, важливих для дослідження національно-культурного руху українців Галичини у 1848– 1914 рр. Вони дещо доповнюють основний масив джерел з цієї проблематики, що відклався у фондах вітчизняних архівних, бібліотечних та музейних установ.

 

Література:

1. Кураєв О. Матеріали щодо політики Відня в українському питанні 1905– 1918 рр. у Державному архіві Австрії : оптимізація пошуку та джерелознавчого аналізу / О. Кураєв // Архіви України. – 2005. – № 5–6. – С. 70–75. 

2. Михальський І. С. Джерела з історії українських політичних партій кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Ігор Сергійович Михальський. – Луганськ : Альма-матер, 2003. – 344 с.

3. Москвофільство : Документи і матеріали / Вступна стаття, коментарі та добірка документів Сухого О. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 236 с.

4. Архив внешней политики Российской империи, г. Москва, ф. 133 Канцелярия Министра иностранных дел. 1914 г. Политический отдел архива. Тематические дела, оп. 470, д. 156. Австро-Венгрия. Внутренняя политика в Австрии, 51 л.

5. Центральный государственний исторический архив Российской Федерации, г. Санкт-Петербург, ф. 465 Галицко-Русское благотворительное общество. 1902–1914 гг., оп. 1, д. 36. Государственная поддержка москвофильской партии в Галиции, 1911 г., 74 л.

6. Государственный архив Российской Федерации, г. Москва Ф. 579 Милюков Павел Николаевич, историк, лидер Конституционно-Демократической партии, депутат ІІІ и IV Государственных Дум, министр иностранных дел Временного Правительства. 1859–1943 гг., оп. 1, д. 1879. Письма Грушевського Михаила Милюкову П. Н. по украинскому вопросу (о федерации), 1914–1915 гг., 10 л.

7. Archiwum Państwowe w Przemyślu, zespół 397 Afisze, plakaty i druki ulotne z terenu Przemyśla w zasobie archiwum Państwowego w Przemyślu inwentarz zespołuarchiwalnego 1833–1989 rr., ok. 6, sygn. 789. Program Koncertu – sala Tow. “Sokół” w Przemyślu w dniu 

24 grudnia 1914 r.

8. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, zespół 307 C. K. Ministerstwo Spraw Wewnętrznych (K. k. Ministerium des Innern). 1848–1918 rr., sygn. 169. Towarzystwa o charakterze oświatowo-kulturalnym. 1900–1908, 1100 k.

9. Zaklad Rekopisów Biblioteki Narodowej w Warszawie, Zespół Archiwum Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki w zbiorach BN, t. 1. Protokóły towarzystwa “Proswita” od piewszego ogólnego zebrania. 26.ХІ.1868 – 2.ІІ.1882, 430 k.