ОСНОВНІ ЗАСАДИ КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ СТОРОЖЕНКО М. А.  НАПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Деталі
Категорія: Четверта всеукраїнська практично-пiзнавальна iнтернет-конференцiя

17.00.05 – образотворче мистецтво

BASIC PRINCIPLES KYIV SCHOOL OF MONUMENTAL ART UNDER THE GUIDANCE STOROZHENKO M.A. AT THE BEGINNING OF THE XXI CENTURY.

Зенькова Марія,

аспірантка ДВНЗ «Прикарпатський національний університет  ім. В. Стефаника»

Керівник:доцент, кандидат мистецтвознавства Нагорняк Х.М.

м. Київ

 

  Анотація. У статті висвітлено основні аспекти становлення та розвитку школи монументального мистецтва України Стороженко М.А. Розглядаються   теоретичні та методологічні основи  даної школи, які базуються на творах самого Стороженко М.А. та його учнів. Виявлено вплив та роль даної школи у сучасному монументальному мистецтві України.

  Ключові слова: Стороженко М.А., художня школа, монументальне мистецтво України, художні принципи.

  Постановка проблеми. На даний час монументальне мистецтво України набуває нового етапу розвитку, що вимагає особливої уваги у вивченні та переосмисленні творчих здобутків попередників. Саме тому, особливої уваги заслуговує вивчення та дослідження художніх принципів школи                             М. Стороженка, як важливої складової та самобутнього явища в українському монументальному мистецтві. Базуючись на традиціях київської художньої школи, М.Стороженко та його учні розробили власний стиль та дещо інший підхід у створенні творів монументального мистецтва. Однак, це мистецьке явище потребує більшої уваги та досліджень, щоб усвідомити великий внесок М.Стороженка та його учнів у мистецтвознавчу науку.

  Стан дослідження. Розвиток монументального мистецтва України та її окремих регіонів останніх десятиліть потребує дослідження та переосмислення у ракурсі взаємозв’язку з аналізом тенденцій розвитку сучасного образотворчого мистецтва.  

  Аналізуючи стан дослідження монументального мистецтва України ХХ – початку ХХІ ст. були розглянуті праці: Скляренко Г., Єфімової А.Соловйова О. та ін.Так як, предметом дослідження обрано школу М. Стороженко, важливу роль, для глибшого розуміння основ даного явища, відіграють наукові статті Стороженко М. та його учнів, лекції, навчально-методичні матеріали та інтерв’ю Стороженко М., наукові статті та інтерв’ю  Солов’я О. та Муляр Л. Однак, дані праці не дають нам повного уявлення про художні принципи та прийоми даної школи, що підсилює актуальність нашого дослідження і дасть змогу заповнити прогалини у мистецтвознавчій науці щодо цього питання.

  Метою даного дослідження є розкрити художні принципи, особливості стилістики творів монументального мистецтва М.Стороженка, які стали основою художньої школи майстра.

  Виклад основного матеріалу. На думку деяких українських мистецтвознавців, зокрема Баршинової О. та Скляренко Г., українське сучасне мистецтво відзначається багатоголоссям намірів разом з переломною епохою останнього десятиріччя ХХ століття відбудувало естетично професійну вертикаль. Сьогодення це період надій, нестандартних позицій, несподіваних стилеутворень, що мають чисте звучання, свіжу інтонацію. Така позиція засвідчує новизну і потребу у вирішенні нових мистецьких проблем. Спектри уваги переключаються від реалістичного формоутворення до конфігурації. 

  Особливого значення для принципового переосмислення напрямку сучасного монументального живопису, на нашу думку, набуває концепція розвитку українського мистецтва, створена М. Стороженко, яка сформована на таких засадах, як: трансцендентність, відчуття глобального, ґрунтовність мислення та висока культура ремесла, на що неодноразово наголошував сам майстер.

  Проаналізувавши навчально-методичний комплекс майстерні «Живопису та храмової культури» під керівництвом М. Стороженко, можемо відзначити, що трансцендентність виражається у спробі вийти за межі усталених рамок розуміння, принципів творення роботи. Прикладом цього може слугувати нових підхід до навчання студентів – використання металевої фольги як тло для постановочної моделі. Вловити кольорові нюанси на ній страшенно важко, натура майже розчинена у рефлексах, зібгана гофрована фольга переломлювала на скалки конфігуративний обрис оголеної, проте пошук вирішення цього завдання навчає учня створювати та розкривати образ «Dingansich» тобто речі у собі. Набутті вміння та філософське бачення у період навчання втілюються у творчих роботах художників, в яких не одноразово  зустрічається звернення до трансцендентних, недоступних для теоретичного пізнання, образів – Бога, душі,безсмертя і т.д.

  Школа М. Стороженко – це не тільки група учнів і солідарних із ним художників, але й певна система поглядів, ідейних принципів і методики постійного самовдосконалення. Можна говорити про відчуття глобального у творчості мистця та його учнів, адже вони створюють образ передчуття неминучості, зосереджують свою увагу на найбільших та вічних питаннях та цінностях людини. Пошук відповіді простежується у навчальних постановках та художніх роботах, сакральному та світському мистецтві, навіть у формально-абстрактних творах, де розкриваються глобальні питань, які актуальні споконвіку – самоусвідомлення, плинність часу, пошук сенсу буття та ін.

  Дослідивши писемні та ілюстративно-іконографічні матеріали можемо стверджувати, що до вирішення поставлених перед собою завдань художники підходять досить ґрунтовно – у творах можна побачити звернення до основ психології, фізики, історії та ін. наук, різних видів мистецтва, проте найбільш значимим стає звернення до філософії, як принципу мислення та розуміння. Вічні питання філософії, як то – «що являє собою навколишній світ і яке місце і призначення людини в цьому світі? Що лежить в основі всього існуючого: матеріальне або духовне? Чи підпорядкований світ яким-небудь законам? Чи може людина пізнати навколишній світ, що являє собою це пізнання? У чому сенс життя, її мета?», знаходять своє відображення у кожному творі художників, чи то в сакральну розписі храму св. Миколи Притиска (м. Київ, 1997 — 2000 р.р., художники Стороженко М.,Герасименко С.,Крюков О., Недайборщ В., СавченкоД., Соловей О., Цугорка О.) чи монументальне панно «Дем’янів Лаз – відлуння золотого вересня» (м. Івано-Франківськ, 2009 р. художник Соловей О.). Таким чином, символічність та філософське наповнення, підкреслюють тісний зв'язок з загальними тенденціями сучасного мистецтва, саме на цьому неодноразово акцентують увагу асистенти майстерні.

  Провівши образно-стилістичний аналіз творів художників школи М. Стороженка слід відзначити, що для них є характерними:

  • декоративна та пластична узагальненість форм; 
  • площинність, бмеження просторового пласту зображення – є лише образотворча поверхня;
  • просторова ситуація твориться як на поверхні площини, так і уявно – поза нею;
  • застосування декількох точок зору і декількох композиційних центрів, а відтак утворення полі просторовості; 
  • використання ритму як засобу організації простору, зокрема побудови композиції, її елементів, а також колірних площин;
  • внутрішня організація картинної площини за допомогою використання у кожному творі геометричної абстрактної основи;
  • переважання у зображенні вертикально-горизонтальної структури;
  • використання динамічних ракурсів для посилення руху, за допомогою якого створюється зв’язок із глядачем;
  • нашарування різних за виразом пластичних форм;
  • символізм;
  • рівновага і гармонія цілого;
  • тяжіння до локальності кольору;
  • три види ліній, що створюють певний ритм: прямо-спаралелені, закруглено-спаралелені, дзеркальні;
  • геометричність схеми композиції через дугу, діагональ, пряму;
  • напруженість ліній. 

  Окрім того, розглянувши  навчально-методичну базу створену М. Стороженко хочемо відзначити, що пошук композиційних прийомів будується з чітким урахуванням законів фізики (вільного падіння, відбиття світла та ін.) та особливостей психологічного сприйняття, пошук кольорового рішення в роботі спирається на науковий досвід попередників  - Фаворского В. А.,  Іттена Й., Волкова Н.Н. та ін. 

  За чотири роки навчання в майстерні живопису та храмової культури її випускник виносить з неї стильову культуру майстерні, перед тим маючи лише споглядально-реалістичний досвід.

  Висновки. Підсумовуючи, можна із впевненістю сказати,  що школа Стороженко М.А.- є цілісним і сформованим явищем в українському мистецтві. Художні твори, створені майстром та його учнями, продовжуючи традиції українського національного мистецтва, вбирають в себе ознаки сучасного монументального мистецтва. Концепція розвитку українського мистецтва          М. Стороженко сформована на таких засадах, як:трансцендентність, відчуття глобального, ґрунтовність мислення, висока культура ремесла, за всіма ознаками відбиває загальні засади сучасного світового мистецтва. 

  Хотілось би відзначити, що світоглядна система майстерні М. Стороженка створює витоки синтезу мистецтва його учнів, проявлені у творах: концептуальне мистецтво Бабака О., левкаси подружжя Возіянових, керамічні пласти Гавриленка Р., іконопис та живописні експресії Гайового М., образи «битв» Данченка М., оформлення декорацій у театрах України та Росії  Іпатієвої Г., філософські інтенції у творчості Задворського Я. та Коваленка А., темперний розпис та вітражі Козика В., грандіозні, у своїй самозаглибленості, композиції КолінькоТ., витончені академічні медитації Лозинського Я., візантійські рефлексії в монументальних розписах Недайборща В., камерні краєвиди Пилипенка І., поліптихи Солов’я О., храмовий стінопис та ікони Стороженка Максима, енкаустика Тараненка П., емалі Федька І., меморіальний хрест на Лук’янівському цвинтарі Чегеля В., завіса та необароковий іконостас Цугорка О., та ін. 

  По-різному складаються їхні творчі долі, але в них закладена фахова культура, душа і залюбленість у світ М. Стороженко, так як кожне його слово пережите життям і творчістю. Він є справжнім Учителем, духовним батьком для своїх учнів, з яких складається велика мистецька родина. 

 

Література

1. Арнхейм Р. Искусство и визуальноевосприятие/ Арнхейм Р. — М., 1974. — С. 268–274

2. Базазьянц С. Середа и монументальноеискусство в координатах 80-х годов/Базазьянц С. //Декоративноеискусство СССР. - № 4. - М., 1986. - С.3.

3. Бєломєсяцев А. Б. Філософські основи архітектури/Бєломєсяцев А.  // ІПСМ АМУ. — К.: «Фенікс», 2005. — 488 с.

4. Босенко А. В. Время страстей человеческих: Напрасная книга /Босенко А. В. // ИПСИ АИУ. — К.: «А+С», 2005. — 352 с.

5. Войтович В. Микола Стороженко. Альбом - К.: «Дніпро», 2008. – 176 с.

6. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія:  Зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурології Ін-ту проблем сучасн. мистецтва Акад. мистецтв України. //Проблеми, критерії, судження: Зб. наук. пр. /За ред. В. Д. Сидоренка, О. О. Роготченка, А. О. Пучкова та ін. –К., 168 с. 

7. Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. /За ред. А. Чебикіна та ін. - К., 2008. - Вип. 9. - 350 с.

8. Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. /За ред. А. Чебикіна та ін. - К., 2009. - Вип. 10. - 384 с.

9. Мосин И.Г. Мировоеискусство: направления и течения от импрессионизма до наших дней. Иллюстрированнаяэнциклопедия. — СПб.: «Бестиарий», 2008. — 192 с.

10. Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть. ІПСМ АМУ. — К., 2008. — 188 с. 

11. Соловей О. «Золоте руно» Миколи Стороженка. – К.: «Мистецтвознавство України», 2008. - 38-44 с.

12. Стороженко М. Від школи до храму. //Образотворче мистецтво, №2. – К., 2001.

Електронні джерела

1. Давиденко В. Мистецьке Євангеліє від Миколи Стороженкаhttp://academia.gov.ua/sites/Storozhenko/Storozhenko.htm

2. Скляренко Г. Матеріали до історії: Монументально-декоративне мистецтво України другої половини ХХ століття. http://ukrainianmosaic.org/media/uploads/text/Stynopis_G._Sklyarenko_MDArt_Stinopis_Galina_Sklyarenko_MDArt.pdf