Ладанюк Марія Володимирівна,
магістр
Вінницький соціально-економічний інститут університету «УКРАЇНА»
Вінниця,Україна
Анотація: Сучасна освіта пропонує достатню кількість різноманітних досліджень спрямованих на вивчення когнітивної, емоційно-вольової сфери особистості. пильного вивчення одних процесів психіки особистості, інші випадають з поля зору дослідників. Тому ми звернули увагу на особливості естетичного сприйняття, вивчення якого досить поверхневе і обмежене певними явищами. Незважаючи на те, що в процесі продуктивної естетичної діяльності у особистості формуються і розвиваються як творчі здібності, так і пізнавальні процеси (мислення, сприйняття, пам'ять, увага), а також емоційно-вольова сфера, більшість досліджень естетичного сприйняття обмежуються вивченням особливостей сприйняття предметів мистецтва.
Ключові слова: естетичне сприйняття, успішність, розвиток.
Детальне вивчення естетичного сприйняття та використання альтернативних програм, спрямованих на всебічний розвиток дитини, сприяє збереженню та всебічному розвитку всіх здібностей особистості, що в свою чергу веде до покращення успішності, оскільки сприятиме не лише духовному та творчому розвитку, а впливатиме на інтелектуальну та особистісну сферу дитини[12]. У процесі продуктивної естетичної діяльності на початку навчання в школі у дитини з'являються і розвиваються творча уява, мислення, комунікативні навички, емпатія, здатність приймати позицію іншої людини[10]. У цьому процесі відбувається перетворення історичного досвіду людства в систему відкритих проблем, які підлягають специфічному осмисленню.
Сучасна освіта оперує арсеналом навчальних програм, основна частина яких спрямована на розвиток пізнавальних процесів школяра, що призводить до ігнорування проблеми вивчення та розвитку духовних, творчих аспектів особистості[6]. На цьому наголошують Л.С. Виготський, О.М. Матюшкін, Б.М. Тєплов, П.М. Якобсон, В.О. Моляко, Г.П. Усова, І.М. Біла та інші.
Вивчення особливостей естетичного сприйняття має беззаперечне значення для розробки ефективної системи естетичного розвитку особистості, позитивно впливає на світогляд та духовний світ людини, самостійність мислення, розвиває творчі здібності, підвищує рівень пізнавальних процесів,що в свою чергу призведе до покращення успішності учнів у різних сферах їх діяльності[7].
Вивчення особливостей естетичного сприйняття має циклічний характер[1]. Спочатку, до даної проблеми зверталися стародавні та середньовічні філософи, естетики, психологи (Піфагор, Платон, Вітело, Фома Аквінський, І. Кант, В. Ворінгер, К. Белл, Р. Фрай та інші) Наступним важливим періодом у вивченні особливостей естетичного сприйняття можна вважати початок ХХ століття (О.О. Леонтьєв, М.С. Каган, П.М. Якобсон, Р. Арнхейм, Е. Нойман, А. Маслоу, Д.Н. Абрамян, М. Дессуар, Ю.П. Крупник, Б.П. Юсов, Д. Берлайн та інші) [11].
Проблема розвитку естетичного сприйняття як засобу сприйняття естетичних образів, предметів мистецтва присвячені роботи Б.М. Тєплова, Н.О. Вєтлугіної, О.О. Мєлік-Пашаєва, Т.Г. Казакова, Н.О. Органової, О.М.Торшилової та інших. Незважаючи на значний розвивальний потенціал, сьогодні не існує єдиної концепції естетичного сприйняття, єдиного визначення її структури та чинників[8].
Для визначення впливу естетичного сприйняття на успішність , потрібно було визначити, яким чином воно впливає на рівень сформованості навчально-пізнавальної діяльності, загальний розвиток інтелектуальної сфери, емоційну зрілість і особистісні якості[4].
Спираючись на уявлення С.П. Бочарової про те, що пам'ять є базовою підсистемою діяльності, що забезпечує функціонування її сенсорних, інтелектуальних, творчих блоків, ми припустили, що модально-специфічна, образна пам'ять безпосередньо пов’язана з естетичним сприйняттям[13]. Модально-специфічної пам’ять вивчалась здебільшого як проста форма пам’яті, що передує словесно-логічній (П. І. Зінченко, О.М. Леонтьєв, О.Р.Лурія, В.Я. Ляудіс, А.О. Смирнов). Проте, саме цей вид пам’яті має перевагу як в ефективності процесів засвоєння та зберігання, так і в обсязі і міцності фіксації інформації, має позитивний вплив на розвиток пізнавальної сфери молодшого школяра, про що прямо або побічно свідчать психологічні дослідження (С.М. Бужинська, Т.Б. Хомуленко)[9].
У молодшому шкільному віці дитина глибше сприймає твори мистецтва, у неї може розвинутися музичний слух або поетичний хист, вона виявляє здатність помічати й емоційно відгукуватися на виражально-зображувальні засоби творів мистецтва, пояснювати особливості, оціноючи ставитися до музичних, літературних, малярських творів.
У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів пізнавальних процесів, який характеризується кількісними та якісними їх змінами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання, у збільшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Якісні зміни являють собою певні перетворення структури сприймання, виникнення нових його особливостей, які знаменують собою піднесення його пізнавальної ефективності.
У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на вибір об'єктів з певної їх сукупності. Вибираючи предмети, вони орієнтуються здебільшого на їх колір та форму. В одних випадках за характерну ознаку предмета вони беруть форму, а в інших - колір. Чим старші учні початкових класів, тим більша роль у їх сприйманні належить формі. Зростає і точність розрізнення форм предметів. Молодші школярі широко використовують форму для впізнання і порівняння предметів, навіть у тих випадках, коли вони не знають назви форми. Зростання обізнаності учнів з назвами форм (трикутник, чотирикутник, круг тощо) відіграє важливу роль у розвитку точності і повноти сприймання [5].
Важливе значення в естетичному розвитку має розвиток уяви, яка забезпечує формування естетичних переживань і творчої діяльності дитини. На перших порах уява поширюється на зовнішні дії з предметами, створює образ не до його втілення, а в процесі діяльності. Згодом формуються мислительні форми творчої активності: діти створюють образ у своїй уяві перед втіленням його у малюнку чи грі. Формування естетичного переживання охоплює розвинені емоції, роботу мислення та уяви, потребу в естетичній діяльності.
Основним шляхом естетичного розвитку дитини є самостійна художня творчість, у якій вона відкриває нове для себе, а для тих, хто її оточує, — нове про себе. Творчість може виявлятися у виконанні художніх творів (виразній передачі їх змісту і настрою), у створенні власного продукту (малюнка, поробок із пластиліну), музичних імпровізаціях (прагненні втілити у пісеньках свої переживання, ставлення до навколишньої дійсності) [2,3].
Література:
1. Абрамян Д.Н. Об особенностях художественного творчества : к методологическим проблемам психологии искусства / Д.Н. Абрамян. – Ереван : АПИ им.Х.Абовяна, 1979. – 84 с.
2. Біла І.М. Динаміка розвитку творчого конструювання у дошкільному віці / І. М. Біла // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – К: Видавництво «Фенікс», 2012. –Т. ХІІ. Психологія творчості. – Вип. 14. – С.26-37.
3. Біла І.М. Художньо-естетичне сприймання: специфіка та розвиток /І. М. Біла // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К: Видавництво «Фенікс», 2013. – Т. ХІІ. Психологія творчості. – Вип. 17. – С. 24-33.
4. Бітаєв В.А. Естетичне виховання та формування цілісної особистості / А.В. Бітаєв // Тези міжнар. наук. конф. “Творчість у контексті розвитку людини”: Ч. 2. – К. 2003. – с. 12-15
5. Игнатьев Е. И. Влияние восприятия предмета на изображение по представленню / Е. И. Игнатьев // Психология рисунка и живописи. Вопросы психологического исследования формирования образа. - М. : Изд. Академии педагогических наук РСФСР, 1954. - С. 5-58.
6. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. школа, 1989.– 123 с.
7. Лихачёв Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников/ Б.Т. Лихачев. - М.: Просвещение, 1985. - 176с.
8. Найчук В.В. Особливості естетичного сприйняття як особливої форми естетичної діяльності. // Вісник ХНПУ. Серія "Психологія. Випуск 45. Частина ІІ/ В.В. Найчук.- Харків: ХНПУ, 2013.- с. 151-158
9. Найчук В.В. Теоретичні передумови розробки програми розвитку естетичного сприйняття молодших школярів / В.В. Найчук // Вісний національного університету оборони України. – К., 2014. – № 3(40). – с.299-304
10. Органова Н.О. Специфика эстетического восприятия /Органова Н.О..- М.: Высшая школа, 1975.-223 с.
11. Пиаже Ж. Избранные психологические труды / Пиаже Ж. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 680 с.
12. Щербо А.Б., Джола Д.Н. Про ефективність засобів естетичного виховання/ Щербо А.Б., Джола Д.Н.– Київ:Радян. школа, 1973, –№. 10.– с. 19-22
13. Якобсон П. М. Психология и художественное восприятие. / Якобсон П. М.// В кн.: Художественное восприятие.– Л., 1971 –с. 67–79
