Андрій Йосифович Лабінський,
Кандидат медичних наук, доцент,
Львівський національний медичний Університет ім. Данила Галицького.
Львів. Україна.
Аннотація
В роботі вивчено розроблену авторську методику немедикаментозного лікування немоторних виявів хвороби Паркінсона. Застосовані супутні методи лікування впливають на окремі ланки етіопатогенезу немоторних виявів хвороби Паркінсона. А саме: -гірудотерапія відновлює реологічні властивості крові, без побічних явищ, які є у відомих антикоагулянтів; -нутриціологічна корекція харчування запобігає шлунково-кишковим порушенням та порушенням метаболізму, -мануальна терапія в запропонованому автором варіанті запобігає вертеброгенній складовій деструктивних процесів у головному мозку. Після застосованої комбінованої терапії реєстрували покращення об’єктивного стану хворих з досліджуваною патологією.
Ключові слова: Хвороба Паркінсона, нутриціологічна корекція, гірудотерапія, мануальна терапія.
Зміст наукової роботи
Лікуванню немоторних виявів хвороби Паркінсона, особливо на ранніх стадіях приділяється недостатньо уваги, т. я. часто на домоторній стадії вони навіть не асоціюються із хворобою Паркінсона, сприяючи її прогресуванню. [3,4]. Тому нами розроблено оригінальний комплекс інноваційного комбінованого лікування в якому поєднували медикаментозне лікування з нутріціологічними, гірудо- та мануальними методами терапії. При цьому вивчали стан хворих за шкалою немоторних симптомів (NMSS) та шкалою оцінки вегетативних порушень при хворобі Паркінсона. Гірудотерапія має репаративні властивості на кров і тканини - нутріціологічна корекція харчування спрямована на регуляцію амінокислотного метаболізму та усуває шлунково-кишкові порушення; -мануальна терапія запобігає вертеброгенній складовій порушення трофіки мозку. [1,2].
Метою роботи було оцінити ефективність розробленого нами інноваційного комбінованого комплексу лікування (з поєднанням медикаментозної, нутриціологічної, гірудо, та мануальної терапії) пацієнтів із немоторними виявами хвороби Паркінсона з допомогою вивчення стану хворих за шкалою оцінки немоторних симптомів (NMSS) та шкалою оцінки вегетативних порушень при хворобі Паркінсона по А.М.Вейну.
Обстежено та проліковано 48 пацієнтів з немоторними виявами хвороби Паркінсона переважно 2-2,5 стадій по Хену-Яру. Немоторні вияви у відібраної групи виявлялись в основному в виді вегетативних розладів зі сторони шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи та легких когнітивних порушень. Після обстеження, одну групу пацієнтів (23 чоловіка) продовжували лікувати тільки медикаментозно. Хворі отримували агоністи дофамінових рецепторів. У другій групі пацієнтів (25 чоловік), окрім медикаментозного, застосовували супутні методи лікування розроблені нами. Курс лікування гірудо- та мануальної терапії тривав 5 тижнів. Нутріціологічну корекцію призначали пожиттєво. Лікувальні сеанси проводили через день, чередуючи гірудотерапію з мануальною. На один сеанс прикладали від двох до п’яти п’явок в залежності від артеріального тиску. У пацієнтів з більш значно підвищеним артеріальним тиском (вище 150 на 110 мм.рт.ст.) прикладали більшу кількість п’явок на один сеанс. Особливістю нутриціологічної корекції було те, що пацієнтам із тривалішими і більш вираженими закрепами призначали у денному раціоні більшу кількість «баластних» речовин в виді 1-2 столових ложки висівок та шротів зернових рослин (росторопші, вівсяних, житніх, пшеничних). Враховуючи літературні дані про роль порушення функції кишківника в розвитку дегенеративних процесів в нейронах певних структур головного мозку при ХП, нутриціологічній корекції надавали особливого значення. Зокрема пацієнтам призначали фолієву кислоту в дозі 5 мг в добу та дещо обмежували вживання білкової їжі, особливо тваринного походження. Призначали особливий режим харчування. Принцип вживання їжі не за режимом а при настанні стійкого почуття голоду ґрунтується на тому, що активність ферментативних процесів та перистальтики при вживанні їжі без стійкого почуття голоду є недостатньою для нормального метаболізму первинних і вторинних нутрієнтів[1]. В раціоні збільшували кількість харчових волокон в виді додавання висівок в кількості двох столових ложок в день для уникнення застою в товстому кишківнику. Мануальну терапію здійснювали після постізометричної релаксації та пневмовакуумного масажу в виді м’якої мобілізації та маніпуляції
За результатами дослідження немоторні симптоми (НМС) були виявлені за шкалою NMSS у всіх обстежених пацієнтів. Вираженість НМС не залежала від статі пацієнтів, однак зростала у хворих з пізнішим початком та тривалістю ХП. Загальний сумарний бал за вказаною шкалою у пацієнтів, як видно з таблиці 1, у лікованих тільки медикаментозно без застосування супутніх методів лікування складав 70,6 ± 5,7 бала. У досліджуваній групі пацієнтів, після проведеного лікування із застосуванням розроблених нами супутніх методик, сумарний бал за шкалою NMSS складав 60,3 ± 5,3, що розцінювалось як статистично достовірне покращення об’єктивного стану хворих у досліджуваній групі порівняно з контрольною (p <0,05). Сумарний бал за шкалою оцінки вегетативних порушень складав у контрольній групі 60,3 ± 5,3, а в досліджуваній групі 51± 5,4 бала, що є статистично достовірним покращенням об’єктивного стану хворих у досліджуваній групі порівняно з контрольною (p <0,05). Такі позитивні зміни, можливо відбулись за рахунок впливу антиоксидантних та ін. харчових речовин нутріціологічної корекції, біоактивних фракцій секрету алотрофічних залоз п’явок на цитопротоплазматичні мембран тканин. Є дані про вплив секрету алотрофічних залоз п’явок медичних не тільки на реологію крові а й на пришвидшення репаративних процесів у тканинах. Певну роль в покращенні стану хворих та структури тканин відіграло покращення процесів трофіки у вертебробазилярному басейні внаслідок проведеної мануальної терапії, спрямованої на усунення явищ остеохондрозу в шийно-грудному відділі хребта. Існують твердження про те, що порушення кровообігу у вертебробазилярному басейні внаслідок остеохондрозу хребта можуть призводити до явищ ішемії та дегенеративно-деструктивних процесів і в інших відділах головного мозку каротидного басейну кровообігу, зокрема екстрапірамідних структурах. Покращення стану хворих, можна припустити, відбулась під впливом проведеного розробленого нами інноваційного лікування.
Висновок
Враховуючи відновлення об’єктивного стану хворого після застосованого комбінованого лікування можна рекомендувати вказану терапевтичну методику для лікування хвороби Паркінсона, призупинення його прогресування та покращення ефективності існуючих сучасних схем лікування досліджуваної патології.
Список літератури.
1. Лабінський А.Й. Вільний режим харчування за біоритмами в лікуванні постпрандіального дистрес-синдрому за даними копрологічних методів оцінки харчування.//Журнал "Проблемы старения и долголетия", №1, 2016, c.45-49.
2.Геращенко Л., Никонов Г. Энциклопедия гирудотерапии. — АСТ, Астрель, Транзиткнига, 2005, 260с.
3. Martinez-Martin P., Rodriguez-Blazquez C., Kurtis MM et al. The impact of non-motor symptoms on health-related quality of life of patients with Parkinson 's disease. Mov. Disord. 2011. Feb 15. № 26 (3). Р. 399-406.
4. Mollenhauer B., Trautmann E., Sixel-Döring F. et al. Nonmotor and diagnostic findings in subjects with de novo Parkinson disease of the DeNoPa cohort . Neurology. 2013. Oct 1; № 81 (14). Р. 1226-1234.
