Литвинець Юлія Анатоліївна

Національний університет «Острозька академія»

м. Острог

 У статті проводиться детальний аналіз макро- та мікроструктури міжмовного словника на прикладах трьох міжмовних словників.

 Ключові слова: макроструктура, мікроструктура, міжмовний словник.

 Об’єктом дослідження є різні типи міжмовних словників. 

 Предмет дослідження – особливості макро- та мікроструктури міжмовних словників.

 Згідно із предметом роботи були окреслені такі завдання: 1) дослідити поняття макро- та мікроструктури міжмовного словника; 2) проаналізувати макро- та мікроструктуру трьох міжмовних словників.

 Міжмовний словник є збірним поняттям, яке показує усі словники, що працюють з декількома мовними системами. Саме цей факт створює проблему визначення міжмовного словника. [3]

 Незалежно від лексикографічної традиції структура словника завжди складається з двох основних частин – макро- та мікроструктури. Кожна з цих структур має певний набір характеристик та атрибутів, які беруться до уваги при укладанні словника, проте майже кожен словник відрізняється за своїм укладанням як на рівні макро- так і мікроструктури. [1]

 Під макроструктурою зазвичай розуміють загальний уклад словника, що охоплює власне словник, чи взаємне розташування словникових статей за попередньо визначеним принципом, передмову, правила користування словником, список скорочень, можливо, граматичний опис мови, різного типу списки чи додатки тощо. [1, с. 102]

 Словникова макроструктура може бути повною або усіченою. Повна – передбачає наявність власне словника, вступу, передмови, можливо, короткого теоретичного розділу, присвяченого певним аспектам теорії лексикографічного опису одиниць словника, граматичної довідки, правил користування словником, списку скорочень, списку джерел, списку власних назв різного типу. Натомість усічена макроструктура виявляє неповний набір структурних частин.

 Під мікроструктурою словника прийнято розуміти внутрішню будову лексикографічного опису словникової одиниці. Визначальним елементом макроструктури є реєстр та засади його укладання, оскільки це найбільше впливає на тип, призначення й завдання словника. Цілком слушним є погляд А. Баранова щодо цього питання: «фактично реєстр задає галузь опису словника». [2, с. 77]

 За дослідженням О. Демської, з одного боку, одиницями реєстру можуть бути морфеми (у морфемних або граматичних словниках), лексеми (у тлумачних, перекладних словниках; словниках синонімів, паронімів, омонімів тощо), словосполучення (у фразеологічних, синтаксичних словниках) тощо. А з іншого, – це можуть бути загальномовні, літературні, діалектні, мови окремих людей (зазвичай письменників) тощо словники.

 Порядок розташування мовних одиниць у реєстрі буває прямий алфавітний порядок, за якого реєстрові одиниці розташовані за алфавітом від А до Я, чи порядок a fronte та обернений чи порядок a tergo, в якому одиниці реєстру розташовують від Я до А. 

 Однією з проблем макроструктурного рівня є загальні засади опису реєстрових одиниць того самого порядку. Ідеться про стандартність, однотипність та послідовність тлумачення типових заголовкових одиниць. 

 Макроструктура є фактично словником, натомість мікроструктура, чи словникова стаття – це основний структурний елемент словника. Власне, і в словниковій концепції, і в інструкції, і під час практичного укладання словника традиційно найбільше уваги приділяють словниковій статті. З одного боку, її формальним параметрам, а з іншого, – змістовому наповненню. [1, с. 106]

 Загалом базова мікроструктура сучасного тлумачного або перекладного словника повинна містити шість обов’язкових елементів: 1) заголовкове слово, інколи позначуване терміном вхід; 2) граматичну інформацію; 3) тлумачення або переклад; 4) приклади, чи екземпліфікацію; 5) паспортизацію прикладового матеріалу; 6) фраземіку; і один факультативний елемент, що виявляє тенденцію до обов’язковості, – стилістичну характеристику, яка може містити інформацію про функціонально-стильову, емоційно-експресивну, емоційно-оцінну, нормативну специфіку заголовкового слова. [1]

 Для глибшого розуміння терміну «міжмовний словник» було проведено контрастивний аналіз словників, які підпорядковуються визначенню різних типів міжмовних словників та є в доступі для нас.

 Перший словник, обраний нами для аналізу, називається «Англо-український словник неологізмів». Він містить понад 2500 нових найбільш вживаних лексичних і фразеологічних одиниць, що ввійшли в систему англійської мови в ХХІ столітті, з їх відповідниками в українській мові і контекстами функціонування в різних сферах життя англомовного суспільства. На титульній сторінці можна прочитати, що він призначений для мовознавців, викладачів, перекладачів, аспірантів і студентів.

 На передній частині палітурки словника великими літерами зазначено його назву. Крім того, деталізовано до якого саме століття ці слова належать: «Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття». Також надруковано видавництво та електронну адресу на задній частині палітурки. На титульній сторінці розміщуються основні бібліографічні дані видання: прізвище авторів, назва, назва видавництва, місце і рік випуску. 

 Словник містить короткий теоретичний розділ, присвячений лінгвальним і соціолінгвальним параметрам інновацій англійської мови початку ХХІ століття. На передній титульній сторінці вказані рецензенти, яких два, а також автори та назва словника. 

 На задній титульній сторінці зазначено, що це навчальне видання, ПІБ авторів, назва, редактор, коректор, комп’ютерна верстка. Тут є точні дані про якість та розмір паперу, видавництво, телефон тощо. Словник складається із 359 сторінок.

 На нашу думку, макроструктура описуваного словника – повна, оскільки у ній наявний власне словник, зміст, розділ «Про авторів», короткий теоретичний розділ, присвячений певним аспектам теорії лексикографічного опису одиниць словника, список використаних лексикографічних джерел.

 Не можна не згадати про те, що основним елементом макроструктури є реєстр словника. У цьому випадку його формують одиниці такого мовного рівня як лексеми. Так як лексеми розташовані за абетковим порядком, то це словник a fronte.

 Перейдемо до опису словникової статті. Вона містить п’ять обов’язкових елементів: 1) заголовкове слово; 2) граматичну інформацію; 3) переклад; 4) приклади; 5) паспортизацію прикладового матеріалу. До прикладу, cash crunch, n «готівкові лещата», дефіцит готівки у підприємстві Cash crunch.…The money depends on people’s trust.; without it, the dollars stop coming in. (U.S. News&World Report, Dec. 8, 2003).

 Форма словникового входу відповідає не тільки змістовим вимогам, а й формальним, тобто правильній візуалізації заголовкової одиниці. Тут заголовкові одиниці подано малими літерами грубим шрифтом. Переклад, як одна з найважливіших частин словникової мікроструктури, «забезпечує відмінність будь-яких двох слів, що інтуїтивно відрізняються за значенням» та завжди подається більше ніж одним словом, адже українська мова не має еквівалентів до цих неологізмів, а тому даний переклад швидше за все можна назвати тлумаченням.

 Інколи вказано з яких двох слів утворився новий неологізм. Наприклад, gambaholic (gambler + alcoholic), n азартний гравець. Також є тлумачення-посилання. До прикладу, fur-kid, n див. companion animal.

 Наступними двома структурними елементами словникової статті, що тісно між собою пов’язані, є ілюстрація, чи приклад вживання описуваної мовної одиниці в реальному тексті, та її паспортизація. У «Англо-українському словнику неологізмів» до кожного заголовкового слова наведено приклад вживання у контексті, що викликає довіру до словника. Формат паспортизації у аналізованому словнику – це назва книги, газети чи журналу та дата видання. 

 Другим проаналізованим словником є «Візуальний словник 5 європейських мов: німецької, англійської, французької, іспанської, італійської». Як і в попередньо проаналізованому словнику, тут на передній частині палітурки словника великими літерами надрукована його назва. До того ж, вказано для якого виду пам’яті цей словник найкраще підходить (вивчення іноземної мови через зорове сприйняття) та зазначено видавництво. На задній частині палітурці вміщена невеличка порада: «спочатку побачити, а потім прочитати та вивчити» та 17 тем, слова з яких перекладені у цьому візуальному словнику. На титульній сторінці розміщуються основні бібліографічні дані видання: назва, назва видавництва, місце випуску. Словник містить передмову, де описана структура словника, термінологія та правила користування словником. Також є зміст на німецькій мові. Вкінці словника німецькою мовою вказаний ввесь реєстр словника, що налічує близько 35 000 лексем. Словник складається із 1099 сторінок. 

 Словникова стаття багато чим відрізняється від попередньо проаналізованої статті у словнику неологізмів. Тут від кожного малюнка чи ілюстрації ідуть стрілочки, які відповідають кожному слову, яке позначає ту чи іншу частину зображеного предмета. Наприклад, на сторінках 218-219, зображено кольорові малюнки різних видів риб та морської фауни. До прикладу, така морська тварина як скат у цьому словнику перекладена п’ятьма мовами: «Rochen-skate-raie-raya-razza», де необхідно – вказано рід. 

 «Українсько-англійський розмовник» нами також був проаналізований. На передній стороні палітурки, яка є твердою, вказано два автори та назва словника. Зазначено, яку користь приносить використання цього словника: «Цей посібник допоможе вам у вивченні англійської мови. Ви знайдете в ньому лексику, розмовні моделі, діалоги, характерні для різноманітних ситуацій спілкування. Посібник стане також у пригоді іноземцям, що вивчають українську мову.» Словник має зміст, що складається з 24 розділів та додатку. Слова розташовані у дві колонки. Ліворуч – українське слововсполучення чи речення, а праворуч – англійський відповідник. 

 Реєстр у цьому словнику формують і лексеми, і слововсполучення, і навіть речення. Крім того словник є тематичним, адже заголовкові одиниці розташовані відповідно до теми, до якої вони належать. Ми вважаємо, що макроструктура описуваного словника є усіченою і словникова стаття не містить багатьох елементів, таких які були у словнику неологізмів, наприклад, граматичної інформації, прикладів вживання в контексті тощо.

 На наш погляд, невелика кількість реєстрових одиниць у словнику пояснюється тим, що словник скоріше за все призначений в першу чергу для учня середньої школи, аніж для фахового користувача-лінгвіста.

Література:

1. Демська О. М. Вступ до лексикографії. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. – 266 с.

2. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику. – М.: Эдиториал УРРС, 2001. – 354 с.

3. Коцюк Л. М. До проблеми впорядкування термінів лексикографії: назви словників, що здійснюють лексикографічний опис декількох мов і зв’язків між ними // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька акад.» Сер. «Філол.» Вип. 20. – 2011. – С. 237 – 244.

4. Моисеев М.В. Лексикография английского языка: учебно-методическое пособие для студентов специальностей 022900 «Перевод и переводоведение» 202600 и «Теория и методика преподавания иностранных языков». – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006 – С. 26.