Криниця Сергій Олександрович
Черкаський інститут
ДВНЗ «Університет банківської справи»
м.Черкаси
Анотація: Досліджено ринок коропоративних облігацій як джерела фінансування інноваційної діяльності українських підприємств, рекомендовано напрями збільшення доступності таких джерел фінансування та їх ролі в забезпеченні українських підприємств необхідними фінансовими ресурсами.
Ключові слова: фінансовий ринок, боргові цінні папери, боргові зобовязання, корпоративні облігації, емісія.
Вступ. Аналіз сучасної економічної практики свідчить, що високих результатів підприємства можуть досягати на основі системного спрямування, новітніх досягнень у свою виробничу діяльність, що сприяє випуску конкурентоспроможних товарів, виробничих і транспортних засобів, освоєння нових ринків і форм організації виробництва, систематичній і цілеспрямованій інноваційній діяльності. Для розробки фундаментальних і прикладних проблем і їх ефективного впровадження у виробництво потрібна науково обґрунтована система фінансування, яка повинна мати комплексний підхід, враховувати синергічний ефект, виходити з оптимального співвідношення власних і позикових засобів, враховуючи потенціал економіки, можливості наукових, фінансових і адміністративних структур, мати багатоканальний характер.
Метою роботи є аналіз сучасного стану та вдосконалення ринку боргових зобов’язань як джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств в Україні.
Основна частина. Досі традиційним інструментом фінансування інноваційної діяльності в Україні лишаються власні кошти підприємств (прибуток та амортизаційні відрахування), що складає 85% загальних джерел фінансування [1] (рис. 1).
Разом з тим фінансування інновацій залишається на вкрай низькому рівні, про що можуть свідчити зокрема показники інноваційної активності.
Рис.1. Структура джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні
Джерело: побудовано за [1]
Так, наприклад, питома вага підприємств, що займаються інноваціями за весь період з 2000 року не перевищував 18%, а більше половини (66% у 2014 році) загальних витрат складають витрати на придбання обладнання та програмного забезпечення, в свою чергу витрати наукові дослідження та розробки не перевищують 23% [1]. Отже насьогодні фінансування інноваційної діяльності підприємств здійснюється переважно в технологічну структуру реальних інвестицій. Однак сучасні реалії глобалізованого світу вимагають динамічного розвитку економічних суб’єктів, зокрема через фінансування досліджень і розробок, які мають перетворюватися у реальні проекти і впливати на технологічну структуру виробництва.
Все вищезгадане вимагає пошуку нових, а в умовах гострої нестачі традиційних засобів – альтернативних джерел фінансування інноваційної діяльності.
Поміж інших можливих джерел фінансування інновацій підприємств виділимо залучення коштів на ринку боргових зобов’язань. Одним з джерел залучення коштів в фінансування інноваційної діяльності підприємств є розміщення корпоративних облігацій та інших інструментів ринку боргових цінних паперів. В Україні це джерело на жаль не набуло достатньої популярності, хоча залучення капіталу за рахунок емісії боргових зобов’язань має ряд переваг над банківським кредитуванням, в т.ч. у сфері фінансування інноваційної діяльності. Зокрема що стосується значно довшого терміну користування позиковими коштами, диверсифікації кредиторів, відсутність вимог до забезпечення, нижча вартість залучення тощо.
За останні роки ринок боргових цінних паперів в Україні демонстрував нестійку динаміку, значний спад спостерігався у 2009-2010 рр., що було зумовлено глобальною фінансової кризою. В посткризові роки спостерігалося активне пожвавлення на ринку корпоративних боргових цінних паперів, хоча в останні роки спостерігається помітний спад, 2015 року обсяг емісії знову скоротився до кризового 2009 р. (рис.2).
Рис. 2. Динаміка випуску корпоративних облігацій нефінансового сектору у 2007-2015 рр.
Джерело: побудовано за [2]
Помітна і інша тенденція – різкого скорочення порівняно з 2007-2008 роками кількості емісій. Якщо в кризові 2009-2010 роки це пояснювалося різким зменшенням обсягу емісій, з його зростанням в посткризові роки кількість випусків значно не змінилася, що вказує на значне зростання (у 4 рази) обсягу одного випуску облігацій. Вказане свідчить, що таке джерело залучення коштів як емісія облігацій стали використовувати лише великі компанії, в той час як середній бізнес (який часто також є носієм інновацій) не розглядає це джерело як спосіб мобілізації коштів, в т.ч. і для фінансування інноваційної діяльності.
В цілому роль корпоративних облігацій у мобілізації вітчизняними підприємствами позикових коштів як джерела фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності залишається незначною. В цілому обсяг фінансових ресурсів, залучених від нових емісій боргових цінних паперів не перевищує 3% порівняно з банківським кредитуванням [3].
Окрім того практично кожен п’ятий випуск облігацій в Україні здійснюється без розміщення інформації в Електронній системі комплексного розкриття інформації емітентами облігацій, які перебувають у лістингу, ігноруються вимоги щодо присвоєння емісіям облігацій кредитного рейтингу, кошти, залучені в результаті емісії, спрямовуються на цілі, які суперечать проспекту емісії тощо [3]. Все це може вказувати на фіктивний характер таких емісій, які орієнтовані не на мобілізацію фінансових ресурсів, а на реалізацію певних фінансових схем, здебільшого для податкової оптимізації.
На заваді активізації ринків боргових цінних паперів підприємств стоять також законодавчі перепони. Так, зокрема, українське законодавство забороняє українським підприємствам емітувати цінні папери, номіновані у валютах, відмінних від гривні. Тому для емісії, наприклад, євробондів український емітент змушений створювати закордоном компанію спеціального призначення. Однак, з огляду на українське податкове законодавство, це значно збільшує вартість залучення коштів.
Висновок. Отже збільшенню ролі ринку боргових цінних паперів як джерела в фінансуванні інноваційної діяльності підприємств має сприяти виважена та послідовна державна політика з удосконалення інфраструктури фінансових ринків, зменшення витрат при розміщенні цінних паперів, в т.ч. і через зміну податкового законодавства, вдосконалення вимог щодо прозорості корпоративного управління тощо.
Література:
1. Економічна статистика - Наука, технології та інновації. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Інформаційні довідки щодо розвитку фондового ринку України // Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics
3. Романишин В.О., Булавинець О.В. Ринок боргових зобов’язань як альтернативне джерело фінансування підприємств в Україні // Фінанси України. – 2014. – №11. – с.116-124.
