Дзедзенко Аліна Віталіївна
Дніпропетровський національний університет ім. Олеса Гончара
Анотація: У статті зроблено системний аналіз інтеграції традиційних ЗМІ на прикладі видання «Деловая Столица» в мережу Інтернет. Узагальнено сучасні способи взаємодії традиційних ЗМІ з мережею Інтернет.
Ключові слова: традиційні ЗМІ, медіа, Інтернет.
Анотация: В статье разработан системный анализ интеграции традиционных СМИ на примере издания «Деловая Столица» в сети Интернет. Обобщены современные методы взаимодействия традицонных СМИ с сетью Интернет.
Ключевые слова: традиционные СМИ, медиа, Интернет.
Зміст наукової роботи. Стрімкий розвиток науки та техніки за останні два десятиріччя призвели до появи нових цифрових та інформаційно-комп’ютерних технологій, котрі активно та успішно впроваджуються в усі напрямки громадського життя, у тому числі й у сфері комунікацій. Їх активне використання та зріст аудиторії інтернет користувачів призвело до переходу бізнесу в онлайн. Не є виключенням і традиційні засоби масової інформації. Актуальність досліджуваної зумовлена рядом факторів. На сьогоднішній день досі не визначеним залишається питання переходу традиційних засобів масової інформації до мережі Інтернет, а саме ролі Інтернету у життєдіяльності традиційних ЗМІ. Актуальним залишається питання конвергенції чи поглинання Інтернетом усіх функцій традиційних ЗМІ. По-третє, дослідження мережі Інтернет є актуальним на даному етапі розвитку людства, що нерозривно пов’язане з такими характеристиками сучасного суспільства, як глобалізація та інформатизація, причиною якої є повсюдне розповсюдження інформаційних технологій. Дослідження, проведене в даній роботі, спрямоване на вивчення взаємодії Інтернету із засобами масової інформації, що, при подальшому, більш глибокому вивченні даної проблеми, може дозволити виявити проблеми подальшого функціонуванн традиційних ЗМІ в офлайн світі. Об’єктом дослідження було обрано щотижневе українське російськомовне ділове видання «Деловая Столица». Предметом дослідження є специфіка взаємодії традиційних ЗМІ з мережею Інтернет. Мета наукової статті — проаналізувати умови існування традиційних ЗМІ з їх сучасними версіями та визначити тенденції подальшого розвитку – співіснування чи поглинання.
Вивченню появи нових медіа та їхньої взаємодії з традиціними ЗМІ присвячені роботи наступних наковців Вартанова Е.В., І. Засурський, В. Кіхтан, С. Куінн та В. Ф. Філак, А. Качкаєва, М. Лукіна.
До початку XXI століття змінилися знайомі ідеї про тріумвірат медіа (друкована преса, радіо, телебачення). Активний розвиток комп'ютерних мереж визначило широке розповсюдження комунікаційної технології нової формації – розвиток технологій Інтернету.
Інтернет став новим універсальним інструментом для медіа та комунікацій, головною особливістю якого є синтетичний характер по відношенню до попередніх добре відомих засобів масової інформації (ширше способи передачі інформації).
Основою змін, які відбуваються останнім часом у ЗМК, є два взаємопов’язаних процеса: дигіталізація (від англомовного терміну digitalization) та конвергенція. Процес дигіталізації характеризується переходом змісту ЗМІ у всіх його формах – текстовому, графічному, звуковому – в цифровий формат. Оцифровка текстової та аудіовізуальної інформації в зрозумілу для сучасних комп’ютерів цифрову форму дозволила перетворити глобальну Мережу в новий канал передачі інформації.
Епоха «масового мовлення» відходить, її місце займає епоха інтерактивності, коли і журналіст, і читач взаємодіють і доповнюють один одного
Інтернет містить в собі двосторонню комунікацію та має такі характеристики як інтерактивність, відкритість, відсутність часових та просторових обмежень, віртуальність. З технологічної точки зору інтерактивність представляє собою двосторонню, діалогову взаємодію в режимі реального часу. З позицій теорії комунікації інтерактивність виділяється як одна з трьох (комунікація, ітеракція, перцепція) взаємозв’язаних аспектів спілкування. При цьому комунікативна сторона обмінюється інформацією між індивідами, які спілкуються; інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями; перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття та пізнання один одного партнерами зі спілкування та встановлення взаєморозуміння.
Ідея інтерактивності означає відказ від розуміння комунікації в термінах відносин «суб’єкт-об’єкт». В інтерактивній комунікації отримувач повідомлення є повноправним учасником комунікації, як і відправник повідомлення.
Можна сказати, що Інтернет представляє собою не просто канал, а ціле комунікаційне середовище, яке носить відкритий для всіх характер. Відкритість означає, що Інтернет руйнує монополію медіаіндустріїї, забезпечуючи прямий та негайний доступ до політичної та іншої інформації, відкриває перед суспільством та перед кожною людиною можливість створювати інформацію, застосовувати та обмінюватися нею вільно та відкрито, враховуючи свої власні інтереси. Інша важлива характеристика – це масштабність, чи безмежність. Комунікаційне середовище не має просторових меж та об’єднуючи інформаційні поля різних держав, є світовим середовищем спілкування. Це нове комунікаційне середовище створило нові засоби масової комунікації – Інтернет ЗМІ, блогосферу, електронну пошту, чати.
Зазначені вище причини змушують традиційні ЗМІ переходити до мережі Інтернет, залишаючи свої друковані версії. Так, не став виключенням ділове щотижневе видання «Деловая Столица», яке кожного року випускає все менше друкованих примірників та все більше приділяє увазі своїй інтернет-версії.
«Деловая Столица» - український російськомовний діловий тижневик. Видається з травня 2001 року в Києві. Видання входить в трійку найкрупніших ділових видань України. Заявлений наклад понад 60 тис. примірників. Головний редактор з 2016 року - Вікторія Пода. Засновник і видавець — ПрАТ «Картель». ПрАТ «Картель» видає газету «Деловая столица», журнали «Власть денег», «Вокруг света» та інші видання. Видання «Деловая Столица» має свою інтернет версію як і всі інші традиційні засоби масової інформації. Інтернет-версія видання знаходиться за адресою http://www.dsnews.ua/. Невід’ємними атрибутами всіх українських ЗМІ є інформаційна колонка новин за темами, що поновлюється у режимі on-line. Досить зручним розділом кожного інтернет-сайту ЗМІ є архів, у якому можна переглянути друковані версії усіх номерів газети. Інтернет-версія видання представляє аналогічні рубрики що і її друкована версія, крім посилання на «Архів» видання, в якому зібрані всі видання починаючи з року появи газети – 2001 р. Також в друкованій версії відсутня рубрика «Блог», який представляє аналітичну інформацію різних журналістів на актуальну тему. В інтернет-версії газети можна користуватися налаштунками пошуку будь-якої інформації. Також сайт пропонує користувачам інтернету посилання на сторінки в соціальних мережах, в яких представлено видання.
Варто виокремити дуже популярний сьогодні розділ “Форум”. Саме це стало у сучасному світі новим методом безпосереднього спілкування з реципієнтами. Форма спілкування читачів із редакціями ЗМІ за допомогою листів уже починає ставати минулим, і на зміну їй приходить спілкування у глобальній мережі. У цьому розділі кожен читач газети, який має доступ до Інтернету, може висловити свою думку з приводу певної статті, чи події, що отримала суспільний резонанс. В інтернет-версії видання «Деловая Столица» цю функцію виконують соціальні мережі в яких воно представлене.
Видання «Деловая Столица» присутня у наступних соціальних мережах:
1) Twitter (https://twitter.com/dsnews_) налічує 906 читачів. Новини оновлюються кожної чотири години.
2) Facebook (https://www.facebook.com/dsnews.ua/) налічує 10290 читаів, новини оновлюються кожної години.
3) Вконтакте (https://vk.com/dsnews) налічує 7264 читачів, новини оновлюються кожної дві години.
Із переходом до інтернет-версії видання, друковані версії видання знаходяться у стані регресії – тираж зменшується кожні 6 місяців, актуальність друкованої версії зменшується серед читачів та все більше зростає аудиторія інтернет видання. За даними Google Analytics кількість переходів на інтернет-версію видання збільшується кожного місяця на 1,8%.
Отже, Інтернет є багатобічним ЗМК, який створює безліч різних форм комунікації. Інтернет передбачає діалог, тобто зворотний зв’язок (feedback), а не монолог, який характеризує традиційні ЗМК. Характеристики, притаманні мережі Інтернет, такі як інтерактивність, оперативність, гіпертекстуальність, розширення функцій, які виконують традиційні ЗМІ - інформаційної та розважальної, - зумовлюють появу нових медіа та поглиняння ними старих медіа. Майбутнє за розвитком нових медіа та відходженням функціонування старих, традиційних засобів масової інформації.
Нові інформаційні та комунікаційні технології роблять серйозний вплив на поширення і доставку інформації і на доступ до неї. Йдеться про глобалізацію масової інформації та демассифікацію. Ці обставини відкривають нові горизонти для отримання і поширення інформації, істотно змінюють комунікаційний пейзаж. З'являється множинність не тільки каналів, але і способів роботи з новинами, оформляється кілька можливостей для отримання інформації. Одна, традиційна – через газети, радіо, телебачення, інша – через Інтернет і банки даних . В останньому випадку у з'являється можливість отримувати інформацію не масову, а індивідуалізовану (або демассовізірованну). Ця демассифікація може, з точки зору багатьох, вбити ЗМІ, у всякому разі, фрагментарність та автоматизація використання інформації . І в цих умовах виникає проблема майбутнього ЗМІ – чи збережуться вони в інформаційному суспільстві і як вони можуть перетворитися. Інформатизація відкриває нові можливості традиційних засобів масової інформації: преса, радіо і телебачення використовують Інтернет для прискорення доставки свого змісту. Разом з тим, принаймні частина читачів перестає читати газети, користуючись інформацією через Інтернет. Багато любителів телебачення йдуть в Інтернет, і соціологи відзначають деякий відтік глядачів.
Література:
1. Інтернет ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0
2. СМИ в пространстве Интернета: Учебное пособие / Лукина М.М., Фомичева И.Д. М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. – 87 с.
3. Вартанова Е.В. Новые СМИ в Росии: перспективы и проблемы развития.
4. Корнилов Е.А., 2001 Журналистика на рубеже тысячелетий. – Ростов-н/Д., 1999.
